Багато натхнення та мало повноважень. Як працює та чим живе Студрада міжнару

Голова Студентської ради Роксолана Яковець розповідає про роботу студентського самоврядування, права та реальні повноваження студентів факультету.

Думаєте, що Студрада – це клуб за зачиненими дверима для гри в карти та пустих розмов? Ви помиляєтесь. Вони працюють і роблять багато чого непомітного – про це нам розповіла голова Роксолана Яковець.

Що таке Студентське самоврядування? 

Перш за все, це команда людей, яких я завжди рада бачити, які заряджають мене енергією, мають багато ідей, випромінюють натхнення і мотивацію до реалізації проектів, що покращують життя на факультеті. Це допомога першокурсникам, це люди, які жертвують своїм часом, щоб нести щось хороше і кайфують від отриманого фідбеку.

Розкажи, як ти взагалі потрапила в Студраду і яким вітром тебе занесло на посаду голови?

Я з першого курсу відвідувала різні конференції, вступила в Молоду Дипломатію та Студентську раду. Перший рік був пасивним – я більше спостерігала. На другому курсі вже почала реалізовувати якісь проекти. Це був флешмоб до Дня миру, після якого я зарядилася енергією. Коли в тебе щось виходить, ти розумієш, заради чого ти це робиш, в тебе з’являється бажання робити більше. Після того були більші проекти, перша посада як голови комітету, заступника голови Студентської ради. Далі я збагнула, що в мене є команда, і я хочу працювати більше.

Ти сказала, що почала розуміти, заради чого ти працюєш. Ти студентка, можеш спокійно відвідувати факультет, ні про що не переживати, але чомусь ти вирішила зайняти своє місце в Студраді. Для чого?

Я саморозвиваюсь, отримую нові навички, можливості, знайомства. Звичайно, це приємні моменти. Окрім них є і багато обов’язків – набагато простіше було би просто вчитися, відвідувати пари, писати модулі, здавати сесію. Але коли ти відвідуєш певні події, ти розумієш, що працюєш недарма, все знаходить своє відображення. Тим більше, я розумію, як я змінилася, порівнюючи з тим, якою я була, коли вступила на наш факультет. Для мене це найголовніше.

Перед виборами студенти питають, навіщо воно їм потрібно і що таке Студрада. Чи є якась реальна роль Студради у нас на факультеті?

Багато роботи залишається поза видимістю, поза нашими сторінками, поза тим, що ми публікуємо. Тому що важливіші не ті проекти, вечірки чи посвяти, а те, що ми маємо багато обов’язків, пов’язаних з організацією роботи. Ми нараховуємо додаткові бали, регулюємо державні місця, беремо участь у відрахуванні чи переведенні на наш факультет.

Ми облаштовуємо наш факультет, збираємо гроші, беремо участь в роботі Студентського уряду і багато чого іншого. Якби ця робота не виконувалася – студенти помітили би негативний результат. Студенти не завжди знають про кількість виконаної роботи і не завжди про це думають. Ті, хто з цим стикається, хто бере участь в цьому, розуміють, що таке Студентська рада і чому її робота має цінуватися

Як ти сама сказала, багато чого лишається поза увагою людей. Я хотів би дізнатися, чому воно знаходиться поза очима студентів.

Ми не завжди можемо все висвітлювати. Наприклад, ми беремо участь навіть у поданні наших студентів на особливі відзнаки. Нещодавно, наприклад, подавали нашу студентку на Стипендію Фундації Лозинських. Це теж займає час, це бюрократичні моменти. Ми не можемо запостити у Facebook, що ми ходили до проректора та писали певні заяви. Але це все також вимагає зусиль.

Назви якісь головні проекти, які, на твою думку, принесли реальну користь, прозвучали на весь факультет.

Я голова Студради тільки від квітня. Але я вже дуже щаслива, що в нас є про що розповісти і чим похвалитися. Тиждень тому ми відвідували дитячий будинок, купили дітям матраци для спортивного залу, два велотренажери, м’ячі та скакалки. Все це було придбано за кошти, які ми заробили на травневому концерті «Рандеву». Тоді ми назбирали близько 14 тисяч гривень і за ці кошти ми допомогли облаштувати спортзал для дитячого будинку.

Я вважаю, що це наша маленька перемога, тому що 14 тисяч – це не малі кошти як для студентського самоврядування факультету. Я чула від деяких великих благодійних організацій, що вони за рік зробили один проект, який зібрав 10 тисяч, і це для них було гордістю. Ми маємо, чим похвалитися. Ми маємо зараз інші ідеї та проекти, над якими працюємо. Поки що я не хочу повністю відкривати завісу, але я думаю, що це буде щось дуже цікаве.

Студентське самоврядування має відповідати за своїх студентів. Що хорошого для студентів студентське самоврядування встигло зробити за останній рік?

Ми запустили проект Міжнар Бадді, який допомагає адаптуватися першокурсникам до факультетського життя. Ми плануємо закупити лавочки до нашого внутрішнього дворику, тобто якось облаштувати наш факультет.

Люди не помічають тих проектів, які відбуваються. Напевно, перший реально гучний на моїй пам’яті проект – це Міжнар Бадді. Цей проект максимально комунікує зі студентами. Чи є щось таке, що реально долучає людей до співпраці та комунікації, до покращення студентського життя?

Всі наші проекти залучають людей. Навіть якщо взяти Стенд-ап вечір чи проект Міс та Містер міжнар – всі вони спрямовані на студентів. Бо навіть якщо ми організовуємо якісь вечірки чи посвяти, ми намагаємось інтегрувати студента в середовище нашого факультету.

Факультет нам дає людей, з якими у майбутньому ми будемо підтримувати контакти, які нам дійсно можуть допомогти. Але я розумію, що практичні проекти теж повинні бути. Я не кажу про те, що ми брали участь в поселенні студентів в гуртожиток. Зараз у нас є ідея купити все необхідне для вивчення синхронного перекладу на факультет. У нас є інформаційний клас, який можна певним чином обладнати й наші студенти зможуть отримувати вищий рівень освіти в галузі перекладу. Жоден, наскільки я знаю, жоден університет у нашій країні не має такого програмного забезпечення.

Ця система коштує близько 5 тисяч доларів, ми ведемо перемовини з нашим деканом. Можливо, нам вдасться виграти грант, або ми будемо збирати ці гроші частинами для того, щоб студенти дійсно отримували вищу якість освіти. Навіть якщо хоча б один наш випускник буде працювати в апараті перекладачів ООН, то це вже стане перемогою, тому що наразі ми не можемо таким похвалитися.

Ти не відчуваєш, що Студрада має недостатньо влади на факультеті?

Звичайно. Фінансування – це найбільше, що нас зупиняє. Можна робити більше, є ідеї, але завжди стикаєшся з тим, що треба в когось просити гроші. Ніхто багато грошей давати не буде, усім завжди треба надавати звіти. Якби нас відділили від Студентського уряду – ми могли би реалізовувати більше проектів.

У нас є досить багато повноважень – ми беремо участь і в переведенні студентів, і в нарахуванні додаткових балів. Студенти, що працюють в Студраді, мають первагу над своїми однокурсниками, тому що вони отримують додаткові бали. Але наші повноваження є дуже умовними. Одного разу на факультеті була спроба виключити студента, який не здав декілька предметів на сесії. Студрада може погодити чи не погодити це відрахування. Ми добре знали цього студента і хотіли відстояти його права, адже були переконані, що він міг би здати сесію. Але те, що ми не погодили його відрахування, нічого не змінило. Ми маємо повноваження, але вони нічого не змінюють. Якщо відрахування не приймаємо ми, наше рішення йде в Студуряд, він має його погодити, бо якщо ні – може бути суд, а ніхто не хоче мати справу із судом.

У цьому проблема – нам ніби дають права, але що нам із ними робити та як ми можемо щось змінити – не зрозуміло. Було би краще, якби існував якийсь робочий механізм. Те ж саме із додатковими балами – коли ми беремо участь у нарахуванні, виникає дуже багато суперечок, багато додаткової роботи, про яку ніхто не знає, які ніхто не цінує. Є що змінювати для кращого функціонування Студради.

Скільки за тебе проголосувало людей?

Близько ста.

Скільки людей навчається на факультеті?

Близько тисячі.

У чому проблема цієї диспропорції, чому людям нецікаво прийти та проголосувати?

Проблема в тому, що люди не бажають брати активну участь у житті свого факультету. Люди звикли до пасивності. Голосують ті, хто зацікавлений – ті, хто беруть участь у самоврядуванні, або ті, хто розуміють, що їх голос щось означає. Деякі думають, що десь там хтось щось може вирішити без них і їхній голос нічого не вартий. Для мене це теж проблема, це сумно.

Ми брали статистику на виборах Студентського уряду і там було 400 чи 500 голосів зі всього університету. Це ще набагато гірша статистика. Наш факультет взагалі вважається одним із найбільш активних в університеті, при цьому ми все одно маємо погані показники. Треба мотивувати людей. Можливо, це ми погано працюємо. Але ми готові заохочувати студентів, конкурувати, і при цьому формувати більші команди. Ми це робимо не для себе – ми працюємо для всього факультету.

Ти кажеш, що ви це робите не для себе – але існує уявлення, що Студрада – це клуб за зачиненими дверима, де люди збираються, іноді п’ють та грають в карти. Це так чи ні?

Не так. Щоб потрапити в Студраду, треба пройти голосування, треба бути вибраним. Крім того, на наші збори може прийти кожен. Якщо є ідеї та бажання щось реалізовувати – ми не забороняємо, ми тільки раді. У Студраді є багато різних людей. Я не можу сказати, що це одна група, яка закрилася від інших – це зовсім різні люди зі своїми інтересами та колом спілкування. Існує одна мета чи ідея, що нас поєднує. Тому в нас виходить нормально працювати. Але це не група друзів, які просто прийшли до Студради і самі щось роблять на факультеті. Це згуртована команда людей, яких зблизила робота чи ідея.

Щоб робити якісь проекти, необхідне якесь фінансуваня. Яке фінансування є в Студраді?

Студрада не має фінансування. Фінансування має Студентський уряд – це 0,4% від загального фінансування університету – виходить близько 400 тисяч гривень на рік. Ми можемо тільки просити, щоб нам виділили якісь гроші на окремий проект – наприклад, під лавочки, які ми плануємо отримати для внутрішнього дворика.

Ми переважно фандрейзимо на проекти, що ми робимо – і це ще одна перевага, чому треба працювати в Студентському самоврядуванні. Тому що фандрейзинг – це стресова ситуація. Тобі доводиться переконати людину, чому вона має дати тобі свої гроші. Це можуть бути не тільки гроші, а послуги чи товари, завдяки яким ми оранізовуємо проекти. Ми можемо заробляти якісь гроші, якщо зробимо платний вхід на подію, але усі зароблені кошти ми вкладаємо у наступні проекти.

На твою думку, яка головна проблема в Студраді є зараз?

Мені подобається, як ми почали роботу, тому що є люди, які мають ідеї. Скажу відверто – десь 2-3 роки тому про Студентську раду дійсно ніхто не знав. Усі знали, що є Молода Дипломатія, але зараз я пишаюся тим, що в Студраді є активні члени, які реалізовують свої проекти.

Я не можу сказати, що у нас є погана ситуація – ми працюємо та маємо результат. Звичайно, можуть виникати непорозуміння, але ми намагаємося їх дипломатично вирішувати. Є до чого тягнутися, є що робити. Але поки працюємо без проблем.

Хто найкращий друг студентів на факультеті?

Михайло Миколайович Микієвич завжди приходить на наші події, до нього можна подзвонити чи написати. Він завжди нас підтримує, відчувається його схвалення. Ніколи не виникало поганих ситуацій з деканом чи його заступниками. Коли представники Студради інших факультетів розповідають про проблеми чи сутички на інших факультетах – я дуже дивуюся. Я рада, що у нас на факультеті як студентське самоврядування, так і деканат намагаються розуміти один одного та підтримувати хороші стосунки.

Опинись ти перед Клімкіним, що ти йому скажеш?

Я би хотіла, щоб наші студенти потрапляли на стажування в МЗС. Було би добре, якби відсоток найбільш успішних студентів міг проходити відбір та потрапляти в апарат МЗС. Якби міністр міг мене почути, то це було би круто. Я знаю, що минулого року він приїжджав до нас, мав розмову з деканом. Думаю, що цього року частина наших студентів зможе поїхати на стажування. Якщо це буде працювати – це було би супер.

Ти бачиш у комусь із студентів молодого дипломата в майбутньому?

У нас є багато дійсно розумних студентів, які розуміються на політиці, мають багато ідей та наснаги. Я впевнена, що частина наших студентів добре проявить себе, і якби такі люди були на своїх місцях – ситуація в країні почала би покращуватися.

Ти пишаєшся факультетом?

Я пишаюсь тим, що навчаюся на факультеті.