Період для нового імпульсу. Про що студенти розмовляли із деканом

Сьогодні, 14 травня, у 205-ій аудиторії факультету відбулася зустріч із деканом факультету Маркіяном Мальським. Внутрішній дворик зібрав для вас головні тези сьогоднішньої розмови та найцікавіші питання від міжнарівців.

О 15:00 конференц-зала факультету почала наповнюватися студентами. Сьогодні на міжнарі відбулася відносно унікальна для факультету подія: зустріч студентів із деканом факультету Маркіяном Мальским.

«Такі зустрічі мають відбуватися частіше, а нас має бути більше. Колись ми виглядали краще, ніж ми виглядаємо зараз, і з цим щось треба робити. Факультет має свою історію і свої традиції. Мені здається, що настав період, який потребує нового імпульсу», – такими словами Маркіян Зіновійович розпочав зустріч зі студентами.

Брак комунікації студента та адміністрації помітно відчувається, напевно, кожним із нас. Факт цієї нестачі підтверджує і сам декан: «Я незадоволений ставленням обох учасників навчального процесу до самого процесу». Не дивлячись на те, що подібні зустрічі відбуваються вкрай рідко, розмова з деканом інтересу у студентів не викликала. Із сотень підопічних міжнару поговорити з деканом прийшли лише декілька десятків людей.

Розмова із деканом тривала майже дві години. Внутрішній дворик зібрав для вас найважливіші питання студентів та найцікавіші тези декана.

Цьогорічні позапланові канікули негативно вплинули на навчальний процес. Через допрацювання та велике навантаження студентам важко продовжувати навчання вдома, після повернення з 5-ої поспіль пари. Питання регулюється більш централізовано і часто не залежить від факультету. Що можуть зробити студенти?

Студенти взагалі можуть зробити все. Подовження канікул зруйнувало нам навчальний процес. Це була жорстка програма міністерства, натомість ми виграли від того 3 млн гривень. Чому великі університети погодились на неї? Дуже важко відстоювати позиції університету в міністерстві, коли ти спочатку відмовляєшся виконувати доручення, а потім просиш кошти на потреби. Як можна просити гроші, коли їх не економлять?

Я думаю, що наступного року такого не буде, ми побачили негативні наслідки. А стосовно студентів – вони можуть прийти і сказати: «Ні, ми будемо займатися» і університет на це піде.

Всі університети мають свої закони. Якщо написано, що навчальний період охоплює конкретний часовий проміжок – отже, так і має бути. Але цього ніхто не просить. Це не ті традиції, які треба підтримувати. Університет дуже подібний до церкви: якщо служба розпочинається о 8 ранку, значить так і має бути.

Чи можливо запровадження інституту кураторства студентами старших курсів для першокурсників?

Студент студента зрозуміє швидше. Добре, шо є ентузіасти – були б кадри, які стануть цими кураторами. Я не зовсім задоволений роботою нинішніх кураторів. Ця система не працює, нинішніх кураторів замінять студенти.

Як наслідок реформування навчальної системи склалась ситуація, де студенти-міжнародники здаватимуть ЗНО із однакових з юристами дисциплін. При цьому ці дисципліни на факультеті окремо не викладаються. Окрім того, наразі доступ до пробних тестів відсутній. Що робити із цією ситуацією?

Вам буде відкрито доступ до пробного тестування з усіх предметів, які вас цікавлять. Ми будемо адаптувати навчальний план, щоб нашим студентам було простіше готуватися до тестування і гідно представляти себе на ЗНО.

Однієї появи студентів з плакатами вистачило б, щоб змінити цю ситуацію. Ми зараз збираємо 5-ий курс, міжнародне право. Але де вони? Ми не можемо їх спіймати. Їх немає – у них тести на носі. Зібрали старостат, прийшло 3 дівчини, і ті – не старости. Така ситуація. Повна інфантильність, повна невіра у те, що ваш факультет вам щось дає. А я страшу міністерство, що «ми вам тут покажемо», що виступимо єдиним фронтом. При цьому не було жодного звернення на гарячу лінію від студентів. Пишіть, що ви не вивчали тих предметів, що вам важко готуватись до тестування.

Питання стосовно конкурентоспроможності у сфері вивчення іноземних мов. Коли ми вступали на перший курс, академічний поділ за рівнем знань при формуванні груп не відбувався. На 3-му курсі нам стало зрозуміло, що студенти, які на початку навчання були сильнішими за рівнем знань мови, у своїх знаннях далі не пішли, а вивчати мову тим, хто від початку був слабшим, занадто важко. Викладач зайняв «серединну» позицію: щоб було зручно всім і всі все розуміли. Результат – мінімальний. Тож питання: чи можливо ділити студентів за рівнем знань не тільки на першу, а і на другу іноземну?

Це питання викликає дискусію на кафедрі іноземних мов: як навчати студентів? Чи робити більш сильні та менш сильні групи? Чи змішувати групи, щоб слабший тягнувся до сильнішого? Практика показує, що викладач намагається допомогти слабшому і від цього страждає навчальний процес. Наразі питання не вирішено, але ми над цим працюємо.

Ми загнані у важку ситуацію із іноземними мовами. Раніше ми стимулювали студентів вивчати три іноземні мови: дві європейські і одну слов’янську. Попит на студентів в тому ж Міністерстві закордонних справ, в українських посольствах у всіх словянських державах був колосальним.

Згодом ми почали шукати екзотичні іноземні мови, ми пішли цим шляхом, починаючи зі шведської, норвезької, чеської, турецької, латиської мов і так далі. Це дало свій результат.

Сьогодні ми намагаємося стримати пориви, щоб наша кафедра залишилася і її не розформували. Нам кажуть, що наш навчальний план перевантажений, що у нас надлишок іноземних мов в розкладі, їх треба забирати, і було б більше годин на професійні предмети. Поки ми тримаємося. У Києві такого вже немає. Ми також в якомусь сенсі показуємо приклад.

На Заході на факультетах міжнародних відносин є кафедри іноземних мов, студенти записуються на курси, при цьому часто платні. Цього року на магістратурі ми розширили кількість слов’янських мов. Для працевлаштування це дає дуже багато можливостей, особливо з орієнтацією на бізнес та дипломатію.

Ви незадоволені навчальним процесом, але кажете про порядок як у церкві. Як же можна щось змінювати, коли є така консервативність? Минулорічна «Школа дипломата» показала, як прекрасно можна вдихнути життя у факультетську рутину. Досвід, який вдалося перейняти студентам, є безцінним. Як ми будемо змінювати навчальний процес? Чи будемо інтегрувати в розклад експериментальні курси?

Традиційна лекція вже давно легко замінюється живою дискусією. У мене є лекції в різних університетах поза Україною. Форма лекцій там зовсім інша. Є тема, є 5-10 хвилин мого вступу, студенти самостійно готуються презентувати тему, але я, як викладач, маю бездоганно орієнтуватися у предметі і темах, щоб наставляти студентів.

Наші ж заняття, як правило, закриті. Скільки у нас є випускників, що стали заступниками міністрів, міністрами, бізнесменами, депутатами, юристами! Ці випускники є джерелом знань і успіху. Мені цікаво, чому наші викладачі не запрошують на заняття банкірів чи юристів, які в контексті курсу можуть розповісти про те, як теорія відбувається на практиці.

Колись ми вишукували усіх професорів, які приїздять до Львова. Були часи, коли неможливо було б, щоб поважний професор завітав до Львова і його б не притягнули до студентів. Зараз же студенти тікають з пар, щоб тільки на такі зустрічі не прийти. Ось зараз приїде посол Швеції, хто прийде? Студенти, які вивчають шведську мову. І все.

У навчальний процес має бути запланований «супер майстер-клас». Є колишні міністри закордонних справ, міністри економіки, вони можуть приїхати і провести майстер-класи. Є проблема зібрати студентів. Ви не ходите.

Навчання – це не тільки лекції, практичні і семінарські. Це також наукові конференції, куди часом приїзжають справжні світила. Думаєте, вони викликають у когось інтерес? Я розумію, що вони іноді не проявляють ораторської майстерності, з труни, як на Євробаченні, не вилазять. Ви знаєте, як проводив лекції Гегель? Він читав лекцію, студенти сиділи, що хотіли – те і робили, а він дивився у вікно і щось собі бубнів. Але Гегель – геній, ми вчимося на його працях.

Ми будемо змінювати відношення до наукових конференцій. Ми будемо писати письмові розпорядження, щоб студентам було простіше відпрошуватись на такі заходи, у цьому немає ніяких великих проблем.

А зараз що кажуть мені викладачі? «Група виходить з Дорошенка, йде у Головний корпус». У результаті з 25 людей доходить 3.

Навчальний процес треба робити сучасним. Ми мали авторитет, адже забезпечували студентів власними підручниками. Фінансова ситуація склалась, на жаль, не дуже, але у планах відновити традицію. Ми, наш факультет, завжди були чимось унікальні. Ми мусимо тут зробити щось таке, щоб воно не виглядало так, як є у всіх інших.

Чи буде на факультеті створено відкритий простір для студентів?

Цього року з ректорату нам виділили гроші на ремонт подвір’я. Будуть гарні білі стіни, нова бруківка. У нас є три варіанти підвалів, у нас є проект для студентського простору, бібліотеки. Неможливо, щоб факультет існував без бібліотеки. А простір буде – ми щільно починаємо працювати зі Студентською радою у цьому питанні.