Потенціал, якому треба допомогти. Про що говорив посол Швеції на зустрічі зі студентами

У четвер на міжнар завітав посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хаґстрьом. Як зізнавалася Софі Енгстрьом, викладачка шведської, запрошували посла на факультет протягом трьох років.

Декілька десятків студентів, переважно тих, хто вивчає шведську мову, зібралися у 205 аудиторії, щоб поспілкуватися із дипломатом. Розмовляти послу запропонували шведською чи англійською, що викликало у нього приємний подив – не кожен день можеш почути рідну мову у чужій країні.

Внутрішній дворик зібрав найголовніше із розмови посла зі студентами.

Я приїхав у Львів на Медіа форум: наше посольство взагалі досить активне, коли йдеться про питання медіа, конкретно про незалежну пресу. Я сам за освітою журналіст, а тому ця тема викликає в мене найбільший інтерес. До того, як почати кар’єру дипломата, я закінчив факультет журналістики Стокгольмського університету, працював 3 роки по спеціальності, після чого вже став дипломатом.

У Швеції існує система, яка дозволяє будь-якому громадянину стати дипломатом, якщо він відповідає заданим критеріям. Вони не є дуже високими: освіта бакалавра, знання, крім шведської, англійської та будь-якої іншої на рівні вільного володіння мови.

Також претенденти проходять тести на лідерські якості, комунікабельність – щоб показати вміння працювати з колективом. Переваги такої системи є очевидними – це дозволяє набирати людей з різним життєвим досвідом і знаннями: часто дипломатами стають політологи, юристи, економісти чи журналісти.

Декілька слів про Швецію в Україні і чим ми тут займаємося: ми маємо досить велике посольство, як для Швеції, – тут працює близько 30 людей. Наше головне завдання – просувати реформи в Україні. Великі кошти виділяються Швецією на підтримку різних проектів в Україні, в тому числі і реформ. Третина працівників посольства займається цим питанням.

Ми працюємо у різних напрямках. У першу чергу це – демократія, громадянське суспільство, гендерна рівність. Тут ми приділяємо увагу медіа, адміністративному потенціалу влади і його підтримці. Ми намагаємося підтримувати муніципалітети і громади, виділяємо гроші на місцеві проекти. Також ми працюємо із бізнесом – намагаємося допомагати українським компаніям.

Разом з ЄС ми фінансуємо та допомагаємо Україні розвивати процеси децентралізації, що є глобальним питанням. Ви можете запитати, навіщо ми це робимо. Відповідь полягає у довгостроковій співпраці з Україною. У 90-их роках ми починали із підтримки країн Балтики та Польщі. Ми зробили все, щоб допомогти цим країнам вступити в ЄС, підтримувати демократичні тенденції, розвивати економіку.

Це була дуже успішна програма. Тепер вона зсунулась трішки на схід, включаючи і Україну. Мотивація для нас – територіальна близькість наших країн. До Брюсселя і до Києва зі Швеції однаковий час польоту.

Все, що тут відбувається – важливо для Швеції, для нашого економічного розвитку, безпеки. Ми бачимо потенціал, якому треба допомогти розкритися. Ми просуваємо позиції країн Східної Європи в ЄС. Ми часто піднімаємо питання ролі цих країн у загальному європейському розвитку. Наразі діалог у ЄС проходить на основі аналізу позитивних змін, можливостей, в тому числі і для України.

Російська агресія, захист кордонів Європи – також важливий пріорітет для нашого посольства, місії спостерігачів. Я сам був в Луганській і Донецькій областях, зокрема, щоб зрозуміти, як можна реабілітувати і реконструювати ці регіони.

Стосовно динаміки торгівлі наших країн, то вона є позитивною. Україна ніколи стільки не експортувала в Швецію, скільки експортує зараз. Щодо Швеції, наш експорт в Україну вийшов на рівень 2013 року, що теж є позитивним, але ми не збираємося зупинятися на досягнутому.

Важливо знати, позитивним знаком, показником можливого розвитку і потенціалу є те, що торгівля між нашими країнами збільшується. Водночас, якщо порівнювати наші торговельні стосунки з європейськими країнами, Україна значно відстає. Торговий обмін між Швецією і Україною приблизно дорівнює шведсько-ісландському співробітництву. Проблема в тому, що населення Ісландії – 335 тисяч жителів. Це ніби Швеція торгувала би з Херсоном, оскільки населення міста приблизно дорівнює населенню Ісландії. До прикладу, Естонія у 40 разів перевищує показники торговельні обміну зі Швецією порівняно з Україною. Позитивним є одне – нам є куди зростати.

Швеція важко сприйняла скандал зі «Шведською академією». Ця незалежна інституція, заснована ще Густавом III в 1786 році, має велику кількість завдань. Але важливо розуміти, що «Шведська академія» має вплив на культурні процеси в країні. Як особливість, Академія присуджує Нобелівську премію з літератури, хоча цього року через сексуальний скандал вона відмовилася від нагороджування – наступного року на нас чекає два лауреати.

Криза не може бути описана мною об’єктивно. «Шведська академія» є незалежною інституцією, вона ніяк не регулюється урядом, вона має свою систему набору нових членів. Членство надається на усе життя, а механізму позбавлення членства не існувало до того, як цьогоріч король його не запровадив.

Все, про що писали газети, про постійні випадки сексуального домагання, запустило процес змін в Академії. Король, який вважається захисником академії, змінив статут, тепер існує можливість вийти з цієї організації, також з’явився шанс для «перезапуску» Академії. Після усього цього в Академії залишилося 11 членів з 18. Звісно, що це негативно вплинуло на Швецію.

У чому полягає різниця між українською і шведською дипломатією?

Я зустрічав велику кількість українських колег і різниця між шведськими та українськими дипломатами є, я в цьому певен. Наша спільна задача – співпраця. Можливо, різниця полягає у тому, як саме ми бачимо цю задачу. Як я вже сказав, моя задача – підтримка реформ в Україні. Я не думаю, що мої українські колеги мають таку саму задачу.

Як ви би оцінили українські реформи? Як на європейському рівні оцінюють наш успіх?

Дуже велика кількість українських реформ залишається без уваги ЗМІ. Часто реформи переоцінюють. Українці незадоволені антикорупційними реформами, існує думка, що робиться недостатньо зусиль. По факту, ситуація не виглядає настільки однозначною.

На рахунок децентралізації, як на мене, ви досягли успіху. Збільшились ресурси на локальному рівні, громади отримали підтримку, це неможливо оцінити негативно. Існує проблема фінансування громадських проектів. Минулого року бюджет був більшим, ніж цьогоріч.