Підбиваємо підсумки тижня. Економіка

Минулого тижня у світі та Україні відбулося декілька важливих подій у сфері економіки, які, так чи інакше, незабаром повпливають і на світову політику. Підбиваємо підсумки тижня по темі економіки.


Мабуть, найважливішою новиною для економіки України за останній тиждень став дозвіл Данії на будівництво трубопроводу «Північний потік-2» у своїх територіальних водах. Данське енергетичне агентство видало компанії «Nord Stream 2 AG», дочці російського «Газпрому», дозвіл на будівництво трубопроводу у своїх територіальних водах. Затримка була викликана побоюваннями Данії, що трубопровід зашкодить морській екосистемі. Тепер всі перепони для завершення проекту усунуті і компанія, як вона сама заявила, зможе добудувати трубопровід у лічені місяці.

Image result for Nord Stream 2"
План будівництва «Північного потоку-2». Фото: BBC

Україна, Польща та країни Прибалтики вважають, що це політичний, а не бізнес-проект РФ. Німеччина та Австрія ж виступають за будівництво потоку, адже залежать від російського газу та зможуть отримувати новим трубопроводом дешевше паливо.

Окрім того, Україна також втратить вагому частку надходжень до бюджету через зменщення об’ємів транспортування через свою територію. З цього питання Україна, Росія та ЄС вже довгий час ведуть переговори і новий їх раунд запланований на листопад цього року. Так, ЄС пропонує десятирічний контракт між «Нафтогазом» та «Газпромом» на 30 мільярів кубометрів стабільних поставок та 30 змінюваних щороку. Нацбанк прогнозує, що об’єми транспортування впадуть втричі: із сьогоднішніх 90 мільярдів кубометрів до 30 у 2021 році.

Борг «Газпрому» перед «Нафтогазом» станом на 03.11.2019. Фото: naftogaz.com

Також варто пам’ятати про те, що за рішеннями Стокгольмського арбітражу «Газпром» залишився винним «Нафтогазу» понад 2,5 мільярда доларів і це питання стане наріжним каменем у подальших переговорах між нафтовими компаніями.


У вівторок, 29 жовтня, в Маріуполі відбувся інвестиційний форум «RE: think. Invest in Ukraine», але це не єдина вагома подія з точки зору інвестицій в Україну.

На інвестиційному форумі декілька державних та приватних компаній уклали договір про співпрацю з розвитку порту «Маріуполь», що дозволить залучити до 1,3 мільярда грн інвестицій у підприємство. Основна причина розширення потру – зростання сільськогосподарського виробництва в Україні, зокрема рослинної продукції, що користується попитом за кордоном.

Image result for маріуполь форум"
Президент України Володимир Зеленський на інвестиційному форумі у Маріуполі. Фото: slovoidilo.ua

Норвезька та китайська компанії збудують у Запорізькій області найбільший у Європі вітропарк. Проект залучить близько 750 млн євро інвестицій.

Інвестори з Сінгапуру, Китаю та Катару будуть змагатися з українськими компаніями за право оренди державних портів Ольвія та Херсон.


У Сполученому Королівстві порахували скільки коштуватиме план прем’єра Бориса Джонсона по Брекзіту у довгостроковій перспективі. Так, за підрахунками Національного інституту економічіних та соціальних досліжень, в кінці 2020-х років економіка Британії буде меншою приблизно на 4% у порівнянні з тим, якби країна залишилася членом ЄС. Ця сума еквівалентна втраті 70 мільярдів фунтів (90 мільярдів дол.), або 1100 фунтів (1400 дол.) на людину щороку.

Image result for Johnson"
Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон. Фото: PA

Також в інституті порівняли план Бориса Джонсона, нинішнього прем’єра, та Терези Мей, його попередниці, яка покинула свій пост через розвал уряду та неспроможності домовитися із парламентом. Брекзіт за планом Джонсона, який спровокує вищі збори при торгівлі з ЄС, жорсткішу міграційну політику та нижчий рівень росту продуктивності праці, зменшить ВВП Британії на 1% більше, аніж план Мей.

Image result for brexit cost"
Скільки коштуватиме робочих місць Брекзіт без угоди. Хоча, такий варіант стає все малоймовірнішим. Фото: Forbes

Економіка країни також страждає через невизначеність у прийнятті плану, а питання про зону вільної торгівлі з ЄС після Брекзіту залишається відкритим. Так, наприклад, інвестори не бажають вкладати гроші у країну, де складно передбачити економічну ситуацію.


Китай та США наближаються якщо не до завершення, то до перемир’я у торговельній війні, що триває вже 1,5 роки. Раніше сторони вже дійшли певних домовлоностей, але остаточно мали закріпити мир в угоді, яку планували підписати на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Саміт скасували через протести у столиці країни, Сантьяго, тож країни відклали підписання на найближчий час.

Image result for US China"
Президент США Дональд Трамп та голова КНР Сі Цзіньпінь. Фото: AFP

За словами презиеднта США Дональда Трампа, ця угода містить 60% пунктів загальної угоди. Пекін же заявив, що у ході нещодавньої телефонної розмови між високими чинами держав була досягнута принципова згода у торгівельних переговорах.

Проте, цього тижня про себе заявила інша, старіша, торгова суперечка між країнами: Світова організація торгівлі дозволила Пекіну впровадити спеціальні мита на американські товари на суму понад 3 млрд дол. Це рішення є першим в історії СОТ на користь Китаю.


Saudi Aramco, арабська державна нафтова компанія, яка у 2018 році стала найприбутковішою у світі, може бути частково приватизована. Таке рішення було прийняте за згодою наслідного принца королівства Мухаммеда бен Салмана.

Image result for saudi aramco"
Чистий дохід компанії за 2018 рік склав 111.1 млрд дол. Фото: saudiaramco.com

Saudi Aramco ще у 70-х роках була приватною американо-арабською компанією, але згодом її націоналізували. Розмови про її приватизацію ведуться вже декілька років, але ініціативи постійно блокувалися. Тепер же, вважає принц, місцеві інвестори досить добре підтримують ідею приватизації компанії.

До речі, саме на нафтові поля цієї компанії у вересні 2019 року безпілотники здійснили терористичну атаку, зменшивши світовий видобуток нафти на 5 відсотків. Відповідальність за напад взяли на себе єменські повстанці, проте Саудівська Аравія та США вважають, що за цим стоїть Іран – один із головних конкурентів Аравії на світовому нафтовому ринку.


ЄС частково зніме обмеження на імпорт японських сільгосп товарів, які були введені після аварії на Фукусімі. Так, Європейський союз вимагав тестування продукції на вміст радіоактивних речовин після того, як на японській атомній електростанції у м. Фукусіма у 2011 році сталася аварія. Обмеження будуть зняті лише для продукції із деяких японських префектур.

Image result for Focusima dead zone"
Зона ураження радіацією після аварії на атомній електростанції. Фото: hayakawayukio.jp

У 2018 році Сіндзо Абе, японський прем’єр-міністр, також просив у китайського лідера Сі Цзінпіня зняти обмеження на імпорт японських сільгосп продуктів.

Головне фото: CNBC