Підбиваємо підсумки тижня. Права людини

Минулий тиждень видався багатим на події у сфері прав людини. Від обрання членів ради ООН до заяв Сполучених Штатів в ОБСЄ щодо Росії. Підбиваємо підсумки з теми про права людини.


Венесуела здобула місце в Раді ООН з прав людини. До того ця країна була обвинувачена в їх порушенні. Вона перемогла Коста-Ріку (105 голосів «за», 96 – «проти») при таємному голосуванні всередині Генеральної Асамблеї ООН.

Міністр закордонних справ Венесуели Хорхе Арреаза назвав це «історичним рішенням», оголосивши вибори перемогою, незважаючи на «запеклу і жорстоку кампанію на чолі з США та підпорядкованими їм країнами-союзниками».

Міністр закордонних справ Венесуели Хорхе Арреаза в ООН. Фото: NBC

Однак вибори були суперечливими. Правозахисні групи протестували, а посол США Келлі Крафт назвав це «соромом для ООН та трагедією для народу Венесуели».

У липні в поглибленому звіті, представлений Верховним комісаром ООН з прав людини Мішель Башелет, звинувачено уряд президента Ніколаса Мадуро у тому, що той дозволив використовувати державну продовольчу допомогу в політичних цілях. Було також представлено докази порушень прав людини, включаючи тортури та вбивства з боку венесуельських сил безпеки. Мадуро відхилив звіт як неточний та однобічний.

Лівія та Судан, дві інші країни, звинувачені у порушенні прав людини, теж вибороли місця в раді.

Країни обираються до ради ООН з прав людини на трирічний термін, який починається 1 січня наступного року. Окрім Венесуели, Лівії та Судану туди увійшли Бразилія та Мексика, Австрія Нідерланди та Німеччина із Західної Європи, Чехія, Словаччина, Польща та Україна – зі Східної, а також Ангола, Буркіна-Фасо, Демократична Руспубліка Конго – з Африки. Повний перелік країн можна знайти тут.


Правозахисна служба ООН закликає Єгипет негайно звільнити затриманих протестуючих, які були заарештовані у зв’язку з недавніми антиурядовими демонстраціями в кількох містах.

Громадські активісти повідомляють, що понад 2000 людей були затримані до, під час і після протестів 20 вересня, що спонукало Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Башелет висловити стурбованість повідомленнями про відсутність належного розслідування.

У п’ятницю її відомство повідомило, що арешти тривають, і низка відомих та шанованих діячів громадянського суспільства постраждала, деяких з них звинувачують у тероризмі.

Протести в Каїрі. Фото: EPA

«Ще раз нагадуємо уряду Єгипту, що згідно з міжнародним правом люди мають право мирно протестувати і право висловлювати свою думку, в тому числі в соціальних мережах. Їх ніколи не слід заарештовувати, затримувати – не кажучи вже про звинувачення у серйозних злочинах, таких як тероризм», – заявила речниця Равіна Шамдасані журналістам у Женеві.

Пані Шамдасані також надала інформацію про деяких затриманих, серед яких Есраа Абдельфаттах, журналістка та правозахисниця, що проживає в столиці Каїрі, заарештована 12 жовтня.

А наприклад відомий блогер Алаа Абдель Фаттах, а також його адвокат Мохаммед Ель-Бакер зараз утримуються в тюрмі підвищеної безпеки «Тора» на південь від Каїра.


У Гвінеї репресії проти противників нової Конституції, щонайменше дев’ять загиблих і десятки заарештованих у цей тиждень.

Уряд Гвінеї повинен припинити боротьбу з правом протесту, звільнивши лідерів громадянського суспільства та демонстрантів, які виступають проти нової конституції, заявили у Human Rights Watch. Уряд також повинен розслідувати вбивства протестуючих та одного жандарма під час трьох днів демонстрацій, які розпочалися 14 жовтня 2019 року в столиці Конакрі та інших містах Гвінеї.

Акції проти оновленої Конституції в Гвінеї. Фото: AP

Уряд Гвінеї фактично забороняв вуличні протести вже більше року, посилаючись на загрозу громадській безпеці. Однак заборона щодо права на протест посилилася за останній тиждень, коли силовики заарештували активістів, що виступають проти нової конституції. Силовики застосували силу, щоб розігнати загальнонаціональні протести. Уряд оголосив про дев’ятьох загиблих, включаючи жандарма.

Гвінея очікує оголошення президента Альфи Конде про зміну конституції, яка б дозволила йому балотуватися на третій термін на президентських виборах 2020 року. Президент Конде не сказав, чи має намір балотуватися знову, але 9 жовтня його уряд завершив консультації щодо необхідності нової конституції.

Нагляд за правами людини (Human Rights Watch) ще у квітні рекомендував урядові створити спеціальний суд для розслідування випадків смерті під час протестів. Члени силових структур практично ніколи не підлягають обвинуваченню та не переслідуються за їх можливу роль у загибелі протестуючих.


Представнику служби свободи преси нібито заборонили в’їзд до Пакистану, оскільки він був в урядовому «чорному списку».

Правозахисні організації накинулися на пакистанську владу після того, як члену провідного спостерігача за засобами масової інформації відмовили у в’їзді в країну, назвавши цей крок «ляпасом в обличчя тим, хто стурбований свободою преси».

Пан Батлер виїхав до Пакистану за дійсною візою, щоб взяти участь у конференції з прав людини в Лахорі.

Виконавчий директор Комітету з захисту журналістів Джоел Саймон. Фото: AP

Після приїзду в країну пакистанські чиновники конфіскували його проїзні документи, і Балтер був посаджений на літак назад до Дохи, а пізніше до Вашингтона.

«Якщо уряд зацікавлений продемонструвати свою прихильність до вільної преси, він повинен провести швидке та прозоре розслідування цієї справи», – заявив виконавчий директор Комітету з захисту журналістів Джоел Саймон.

Минулого року пан Батлер написав доповідь до Комітету, попереджаючи, що пакистанські військові «тихо, але ефективно встановили обмеження щодо звітування».


Європейський суд з прав людини вважає, що звільнення державних службовців на підставі закону України «Про очищення влади» призвело до порушення їхніх прав.

Відповідне рішення ЄСПЛ ухвалив у справі «Полях та інші проти України».

Заявниками у справі виступили В’ячеслав Полях, Дмитро Басалаєв, Олександр Ясь, Роман Якубовський та Сергій Бондаренко, яких було звільнено відповідно закону про люстрацію.

Європейський суд з прав людини. Фото: AP

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного життя), усі заявники скаржилися на своє звільнення та наслідки, яке воно мало для них. Другий заявник також ставив питання про порушення статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту).

Суд встановив, що право трьох на справедливий суд протягом розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їх звільнення вже тривають понад 4,5 роки й досі не завершені.

Щодо питання за статтею 8 Конвенції, Суд не ставив під сумнів, що в період перебування при владі Януковича система державної служби та демократичного врядування України постала перед значними викликами.

Однак Суд вирішив, що Закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

«Отже, вказаний закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента. В цьому відношенні український Закон про очищення влади відрізняється від процедур люстрації, які були запроваджені у інших державах Центральної та Східної Європи і які були більш цільовими і вузько спрямованими», – йдеться у рішенні.


США вважають, що незаконним захопленням Криму у 2014 році Росія порушила усі десять основних принципів Гельсінського Заключного акта, включаючи принцип про непорушність кордонів.

Про це заявив політичний радник Місії США при ОБСЄ Грегорі Макріс на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Сполучені Штати залишаються глибоко стурбованими погіршенням ситуації в Криму. У 2014 році, коли Росія незаконно захопила Крим, вона порушила усі десять основних принципів Гельсінського Заключного акта, включаючи ідею про те, що жодна країна не повинна силою змінювати кордони іншої. Крим є частиною України, а спроби Росії стверджувати інше відкидаються міжнародною спільнотою», – сказав він.

Представники місії США до ОБСЄ. Фото: Reuters

Американський дипломат нагадав, що раніше Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш опублікував доповідь щодо стану прав людини в окупованому Криму, де перераховано численні порушення з боку Росії. «Російські окупанти в Криму безкарно здійснюють порушення, і Російська Федерація відмовляється відповідати за ці порушення», – заявив Макріс.

Макріс наголосив, що запевнення Росії щодо того, що в Криму «все добре» не заслуговують на довіру, як і її обіцянки поважати права людини на півострові.

«США та інші члени міжнародної спільноти не дадуть подіями в інших частинах земної кулі відволікти нашу увагу від того, що відбувається в Криму», – додав він.

Головне фото: ICJ