Що далі? Коротко про те, що означають домовленості Путіна та Зеленського та чи поліпшать вони ситуацію на Донбасі

В понеділок 9 грудня в Парижі відбувся саміт у «Нормандському форматі». Лідери чотирьох країн провели низку зустрічей, які були покликані затвердити врегулювання конфлікту на окупованих Росією територіях. Замість запланованих 5 годин, «четвірка» провела за столом переговорів 9 годин. Ми підготували короткі підсумки зустрічі: пояснюємо, що досянуті домовленості означатимуть для України.

За словами прес-секретаря Володимира Путіна, на початку зустрічі президенти України та Росії потиснули один одному руки, а вже під час переговорів останній поводився з українським президентом коректно та звертався на Ви. Така ввічливість натомість не сповна передає атмосферу перемовин. Зокрема, помічник президента РФ Сурков дозволяв собі кидатися паперами та кричати «ми так не домовлялися» під час обговорення розведення військ, а наш Президент, за словами присутнього там міністра Авакова, дозволяв собі звертатися на підвищених тонах до очільника російського МЗС, просячи його не кивати головою «так, наче він розуміє всю ситуацію на Сході».

Лідери держав на підсумковій прес-конференції. Фото: Офіс Президента

Тим не менш жар пристрастей не завадив політикам домовитись. Наступна зустріч у такому форматі має відбутися за 4 місяці. Протягом цього часу сторонам треба «довести до кінця» всі передумови для проведення місцевих виборів на Донбасі. А поки ми можемо підсумувати все сказане лідерами держав на прес-конференції після саміту.

Формула Штайнамєра

Президент Франції Емануель Макрон після зустрічі визнав, що навіть серед лідерів «Нормандської четвірки» досі немає розуміння контректних рамок формули німецького президента. Раніше вона була однією з головних вимог російської сторони для проведення понеділкового саміту.

Президенти Франції, України та Росії та канлерка Німеччини перед початком спільного саміту. Фото: Офіс Президента

Основна суть формули полягає в тому, що тимчасовий закон про особливий статус Донбасу почне діяти після виборів на Донбасі на постійній основі до кінця року, після чого Верховна Рада розробить новий закон. Такий сценарій можливий лише за умови волевиявлення згідно з Конституцією України та після визнання результатів виборів ОБСЄ.

На перемовинах 9 грудня сторони погодились, що формула вимагає доопрацювання, проте питання, коли та за яких умов мають відбутися вибори на Донбасі, залишається відкритим.

Розведення сил на Донбасі

Розведення поетапно продовжать, в зоні конфлікту має наступити повне припинення вогню, а кількість пунктів пропуску на лінії зіткнення має бути збільшена. Зараз через усі пункти пропуску щодня проходить близько 40 тисяч осіб.

Емануель Макрон та Володимир Зеленський. Фото: Офіс Президента

Безумовно, нас очікує новий етап протестів проти майбутного рішення Володимира Зеленського імплементувати домовленості про розведення на Донбасі. Лідери четвірки також підтримали розробку нового плану щодо розмінування на сході України. За даними Міноборони, зараз замінованими залишаються 16 тисяч квадратних кілометрів Донецької та Луганської областей.

Спостереження ОБСЄ 24/7

Мандат ОБСЄ розширять на Донбасі – місія чергуватиме не 12 годин, як зараз, а цілодобово 7 днів на тиждень. Спеціальна моніторингова місія (СММ – прим. ред.) ОБСЄ отримала мандат на спостереження за подіями на Донбасі ще у 2015 році. Такі заходи втім не змогли запобігти порушенням, адже спостерігати за подіями на Донбасі цілодобово у місії не було повноважень.

Окрім того, у складі місії є багато росіян, що заважало об’єктивній оцінці подій там. Тепер, коли рішення про цілодобове спостереження прийнято, ми отримали шанс на реальне зменшення кількості порушень Мінських домовленостей.

Обмін полоненими

До кінця 2019-го Україна та Росія мають провести обмін полонених за формулою «всіх на всіх». За словами Зеленського, йдеться про щонайменше 72 людини, які утримуються не лише на окупованих територіях, але і в Росії. Проте, за даними правозахисників, наразі тільки на території ОРДЛО незаконно утримується 227 українців, а в російських тюрмах – 113 громадян. 

Володимир Зеленський та Ангела Меркель. Фото: Офіс Президента

Газові питання

Чинний транзитний контракт між «Нафтогазом» та «Газпромом» завершується 31 грудня 2019 року. До цього часу Україні та Росії потрібно укласти новий договір, аби газові кризи 2007 та 2009 років не повторилися. Росія не хоче укладати договір, допоки Україна не відмовиться від претензій у міжнародному арбітражі, за яким Україна виграла у РФ більше 3,1 млрд доларів. Для порівняння – зовнішній борг України станом на 2019 рік становить 41,5 млрд доларів.

Щороку ЄС імпортує близько 400 мільярдів кубометрів газу, з яких 40% припадає на Росію. Донедавна газотранспортна система України була основним шляхом постачання до ЄС. Проте «Північний потік», «Північний потік – 2» та «Турецький потік» можуть усунути потребу в українському транзиті. Поки ці транзитні системи не добудовані, і Україна не почала втрачати кошти, що можна заробити за рахунок транзитних послуг, нашій державі вкрай важливо укласти контракт на своїх умовах.

Варто пояснити, що Росії вигідно укласти короткотривалий контракт на декілька років – як раз до моменту завершення будівництва обхідних шляхів постачання. Україна ж хоче убезпечити себе та укласти довготривалий контракт.

Володимир Зеленський. Фото: Офіс Президента

В понеділок у питаннях щодо газу сторони «домовилися домовлятися», проте остаточного рішення узгоджено не було – так ситуацію прокоментували учасники саміту від України. Директор «Нафтогазу» сказав, що Україна не відмовилася від своїх претензій у міжнародних арбітражах. А от президент Зеленський під час спілкування з журналістами у Парижі заявив, що Україна «більш вірогідно» підпише контракт з РФ щодо транзиту газу до Європи. Проте на яких умовах контракт буде укладено – на 3 чи 10 років, як того хоче Україна, – поки що невідомо.

Контроль кордону та вибори на Донбасі

Зеленський окремо наголосив на неможливості федералізації України, неможливості компромісів через поступки територіями: фраза «Крим і Донбас – це Україна» прозвучала чітко. Ми приходимо до висновку, що про жодні вибори на Донбасі до встановлення Україною контролю за кордоном не може бути мови. У цьому погляди Зеленського та Путіна розійшлися.

Лідери держав на підсумковій прес-конференції. Фото: Офіс Президента

Висновок, який ми можемо зробити після саміту «Нормандської четвірки», – «зливу» національних інтересів України не відбулося. Проте зарано казати про перемоги та досягнення успіху із ситуацією на Донбасі. Росія досі не визнає присутність своїх військових там, розведення сил може підживити протестні настрої серед окремих прошарків населення, та і не маємо ми жодних гарантій, що вогонь дійсно буде припинено. Тільки час покаже, чи мала сенс зустріч президентів Франції, Німеччини, України та Росії та з яким матеріалом вони підійдуть до наступного свого саміту.

Дарина Кухар, Микита Гладченко

Головне фото: прес-служба Президента Франції