Війни за незалежність, референдуми та Брекзіт. Шотландський сепаратизм

Шотландія – країна, що на початку ХVIII століття стала однією з фундаторок Великої Британії. Втрата незалежності сподобалась не всім і протягом найближчих століть в країні почали серйозно думати щодо повернення незалежності. Після референдуму стосовно виходу Британії з ЄС це питання постало гостро, як ніколи. Внутрішній дворик розповідає про феномен шотландського сепаратизму та основні чинники, що підтримують ідею шотландської незалежності.

Занурення в історію

Фрагмент відео про історію Шотландії, scotsmen.com

Шотландію не змогли підкорити римляни та вікінги, вона боролась за незалежність проти англійських королів, довгий час провадила власну зовнішню, релігійну та економічну політику. Самі шотландці вважають, що проголосили свою незалежність ще 843 року. З того часу і аж до початку XVIII століття вона вважалася незалежною державою.

Шотландія зберігала незалежність до кінця XI ст, коли король Малкольм ІІ помер, не залишивши спадкоємців. Після цього у Шотландію увійшли англійські війська, які захопили владу в країні. До початку ХІV століття шотландці систематично повставали проти англійської влади. Постійні війни за незалежність закінчилися після перемоги шотландського короля Давида ІІ.

Після його смерті трон був переданий його племіннику Роберту ІІ, який заснував династію Стюартів. Більше того, у 1567 році Яків VІ, який був королем Шотландії, успадкував і англійський престол. Таким чином шотландська династія Стюартів не тільки відстояла незалежність своєї країни, а і почала правити двома королівствами.

Фото: The Union Jack

У 1707 році була проголошена унія Англії та Шотландії, що поклала основу Сполученого Королівства. Королева Анна була останнім монархом з династії Стюартів, яка правила до 1714 року. З 1714 року Великою Британію послідовно правили Ганноверська і Саксен-Кобург-Готська (Віндзорська) династії, що були пов’язані з їхнім походженням від Якова VI і І з дому Стюартів.

У часи Індустріальної епохи Шотландія була одним з найбільш розвинених регіонів світу. Після Другої світової війни Шотландія зазнала різкий промисловий спад, але на початку XXI століття спостерігалось культурне та економічне відродження краю.

Із середини XIX сторіччя в Шотландії все більше почали говорити про створення самоврядного уряду. Вперше питання про незалежність було піднято в 1853 році, яке активно просували лише консервативні кола в якості реакції на розширення самоврядування Ірландії. У 1885 році в британському уряді відновили посаду у справах Шотландії.

Теоретично Шотландія могла отримати незалежність ще на початку ХХ сторіччя – завадила цьому Перша світова війна. Тоді 30 парламентарів Великої Британії просували законопроект про створення Шотландського Гомрулу (англ. Home Rule – самоуправління). Він був представлений на парламентських слуханнях, проте його розгляд відклали через початок війни.

У 1979 році відбувся перший референдум про створення законодавчого органу Шотландії. За це віддали свої голоси 51,62 % виборців, проте уряд Великої Британії вирішив проігнорувати результати референдуму – нібито, занадто мала перевага не могла репрезентувати думку усього населення. Шотландці, звичайно, обурилися, зпровокували політичну кризу, через яку уряд врешті був відправлений у відставку.

Проте для прихильників шотландської незалежності ця перемога виявилася пірровою – до влади в Британії прийшла консервативна партія, яка традиційно виступала проти шотландської незалежності. Консерватори керували Британією наступні 20 років.

Агітаційні плакати, 1997 рік, фото: BBC

Врешті, 1997 року був проведений референдум про створення Шотландського парламенту. Підтримали це рішення 44% усіх шотландців. Незабаром був виданий Акт про Шотландію 1998 року, згідно з яким створювався власний шотландський однопартійний парламент.

Не можна применшувати і загальний внесок шотландців у розвиток Британської та світової культури і науки. Саме тут народилися Александр Флемінг, Александр Белл, Адам Сміт та сер Артур Конан Дойл. Про цю країну знято фільм «Хоробре серце», в якому змальована боротьба шотландського народу за незалежність.

Фрагмент з фільму «Хоробре серце», фото: Amentalfloss.com

Економічні чинники проголошення незалежності

Нафтова свердловина, Шотландія. Фото: theenergyadvocate.co.uk

Шотландії належать великі запаси нафти Північного моря. Нафтові поклади почали розроблятися ще в 70-х роках ХХ століття і стали одним із головних чинників економічної сили Великобританії. При теперішньому рівні видобутку, нафти залишилося ще на кілька десятків років, проте її видобуток є набагато складнішим, ніж раніше. Противники незалежності запевняють, що Шотландія не зможе самостійно розробляти родовища та ризикує загнати себе у величезну економічну кризу, подібну до грецької.

Варто зазначити, що після проголошення незалежності Шотландія збирається залишити фунт як офіційну валюту, а в планах має перейти на власні гроші. Проте такий грошовий союз може стати небезпечним для решти Королівства, запевняє сер Ніколас Макфелсон, секретар казанчейства Великобританії 2005-2016 років. Так, слабкіша економіка Шотландії та в рази сильніша економіка іншої частини Королівства будуть пов’язані спільною валютою, а отже будь-які негаразди в Шотландії будуть проявлятися і в Англії, і в Уельсі, і в Північній Ірландії.

Розстановка політичних сил. Референдум 2014 та Брекзіт 2016

Фото: The Duran

Основним рушієм повної незалежності виступає Шотландська національна партія і її лідерка Нікола Стерджен. Наразі партія має 62 із 129 місць в Шотландському парламенті.

2014 року шотландці провели референдум за проголошення незалежності. Проте 55% виборців визначилися залишитися у складі Сполученого Королівства.

Іншим каменем спотикання став Брекзіт 2016 року. Тоді 62% шотландців проголосували проти виходу Британії з ЄС, коли інша частина союзу мала іншу думку. Це розпалило новий вогонь боротьби за незалежність.

Зокрема, 28 березня минулого року шотландський парламент підтримав пропозицію про повторний референдум щодо незалежності. Депутати погодилися провести нове голосування у період осінь 2018 року – весна 2019 року. За новий референдум проголосували 69 депутатів регіонального парламенту, проти – 59.

Тож вже у листопаді-грудні цього року планується визначення дати нового референдуму про незалежність.

У суботу, 6 жовтня 2018 року Шотландська національна партія провела в Едінбурзі демонстрацію за незалежність країни. В акції взяли участь приблизно 20 тисяч громадян. Лідерка партії та перша міністерка Шотландії Нікола Стерджен заявила про плани провести референдум після остаточного прояснення умов Брекзіту.

Данило В’юнов

Фото на обкладинці: kommersant.uk

Джерела

Scottish independence: What’s going on in Scotland? – BBC

100 Famous Scottish People

Історія Шотландії – Вікіпедія

Движение за независимость Шотландии – Википедия

Early Scottish History and the Union – BBC

Парламент Шотландії схвалив новий референдум про незалежність – BBC Україна

В Эдинбурге прошла акция за независимость Шотландии – DW

When Nicola Sturgeon will provide update on second Scottish independence referendum plans – Evening Times

Why hasn’t Scotland changed its mind on independence? – The Guardian

Scotland Decides. Scotland votes no – BBC

Scotland election 2016 – BBC

Scotland and a currency union – сайт уряду Великої Британії