Переїзди та робота в умовах війни. Чехословацьке консульство у Львові

Сьогодні у Львові працює генеральне консульство Чехії. Фактично, можемо казати про те, що його історія сягає початку минулого сторіччя. Консульство Чехословаччини у Львові розпочало свою роботу майже одразу після створення держави і працювало тут в умовах подекуди далеких від дружніх стосунків.

До Першої світової війни Чехія і Словаччина були частиною Австро-Угорської імперії. Після реорганізації габсбургської монархії у союзну державу 17 жовтня 1918 року, празький Національний комітет отримав правову основу для перетворення у Національну раду. Вона ж 28 жовтня 1918 року проголосила незалежність Чехословаччини.

14 листопада 1918 року в країні були скликані Національні збори. Вони зосередили в своїх руках законодавчу владу та оголосили про відсторонення від влади династії Габсбургів. Президентом республіки було обрано Т. Масарика.

На основі статей Версальського, Сен-Жерменського і Тріанонського договорів визначилися кордони новоутвореної республіки. До складу її увійшли Чехія, Моравія, частина Сілезії, Словаччина та Закарпатська Україна.

У 1918-1919 роках завершилося і фактичне формування Польської держави, яка територіально охопила землі Галичини разом зі Львовом.

Дипломатичні відносини між Польщею і Чехословаччиною були встановлені 20 липня 1919 року, а  вже у 1920 році сторони обмінялись тимчасовими представництвами, які наступного року були перетворені на дипломатичні місії.

Тоді ж ухвалили рішення відкрити у Львові Консульство Чехословацької Республіки. Першим консулом у Львові став Франтішек Штіліп, на  ім’я якого 1 серпня 1921 року Президент Чехословаччини Томаш Масарик видав консульський патент. За розпорядженням Глави Польської Держави Юзефа Пілсудського 3 листопада 1921 року Штіліпу була видана консульська екзекватура і в грудні  він офіційно приступив до виконання обов’язків.

Саме Консульство розпочало роботу 20 грудня 1921 року (офіційно 1 січня 1922 р.) і було розташоване на вулиці 3 Мая, 2 (тепер вул. Січових Стрільців). До консульського округу належали Львівське, Станіславівське і Тернопільське воєводства.

Будинок на вул. 3 Мая, 2 (тепер вул. Січових Стрільців), в якому у 1921–1929 рр. було розташоване Консульство Чехословацької Республіки.
Фото міжвоєнного періоду і сучасність.

Цікаво, що на Луцький повіт Волинського воєводства, де мешкала численна чеська громада, поширювалась юрисдикція спеціально створеного Почесного консульства Чехословаччини у містечку Квасилів (1931–1939; сьогодні – Рівненська область).

11 жовтня 1928 року на посаду Консула був призначений Ян Їрасек. За його діяльності у 1929 році Консульство переїхало до будинку на вул. К. Уєйського, 4 (тепер вул. Устияновича). Сьогодні тут знаходиться Urban бібліотека.

Діяльність Консульства була тісно пов’язана з післявоєнною ситуацією та новим поділом Центральної Європи після розпаду Австро­угорської монархії. Консульство займалося збитками, яких завдала війна, опікувалося військовими могилами. Також проводила ексгумації, репатріації, видатками на лікування та оплату аліментів. Відповідно до документів, які Внутрішній дворик знайшов у Львівському обласному архіві, значною частиною консульської роботи було визначення питання громадянства та видачі паспортів.

У 1930­-ті роки установа, окрім поточних візових і консульських справ, також активно проводила культурно-пропагандистські та освітні заходи, підтримувала туризм і поїздки на курортний відпочинок. Невід’ємною частиною роботи консульства була опіка над Зборівською братською могилою та могилами легіонерів в Озерній (біля цього селища 2 липня 1917 року чеські солдати у складі російської армії перемогли у боях німецько-австрійські війська. У другій половині 1930-и­х років чехословацько-­польські відносини погіршилися, що позначилося на всіх сферах діяльності консульської установи у Львові.

У 1934–1937 роках Консульством керував Вацлав Чех. 18 липня 1937 року було вручено консульський патент останньому довоєнному консулові Карелу Махачеку. 20 квітня 1939 р. разом із дружиною та сином він покинув Львів після того, як 20 березня передав консульство німецькій офіційній владі внаслідок пoділу Чехословаччини (проголошення 14 березня самостійної Словаччини під захистом Німеччини та анексії Підкарпатської Русі Угорщиною 15–18 березня і окупації решти території держави та перетворення її на так званий Протекторат Богемії і Моравії). Окрім К. Махачека до персоналу Чехословацького консульства, згідно з останнім штатним розписом, входили секретар консульства Ян Роубал, службовець Антонін Гоке, кореспондентки Гелена Савіцька, Марія Шестакова і кур’єр Ян Абрагамчик.

Консул Чехословацької Республіки Вацлав Чех у Львові у своєму кабінеті. Фото 1930-х рр.
(Матеріали Архіву МЗС ЧР (Archiv MZV CR), опубліковано в книзі Leopolis Conuslari за сприяння
Генерального консульства Чеської Республіки у Львові).

Стосунки Польщі та Чехословаччини складалися у важкі часи поділу післявоєнних територій. Однією із суперечок, що призвела до тривалого конфлікту, стала боротьба за Тешинську область, що колись знаходилася під владою чеської корони. Боротьба між Чехословаччиною та Польщею перейшла у війну, що розпочалася у січні 1919 року, тривала тиждень та закінчилася поділом області мж двома кранами. Із цього можемо зробити висновок, що робота консульської установи у Львові певний час проходила в умовах конфліктного протистояння.

Карта Тешину в період суперечки між Чехословаччиною та Польщею в 1918-1920 роках. Описи на карті представлені чеською мовою.

Сьогодні Генеральне консульство Чехії у Львові знаходиться на вулиці Антоновича, 130А. Словацького консульства у Львові немає, у сучасності воно працює в Ужгороді.

Нагадаємо, Внутрішній дворик розпочав проект, в межах якого ми розповідатимемо вам про історію дипломатичних та консульських установ у Львові. Ознайомитись із першим матеріалом серії про віце-консульство Бразилії можете за посиланням

Джерела

Leopolis Consulari. Сторінками історії консульського Львова (2-ге видання)

Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Утворення Чехословаччини. Включення Закарпатської України до складу Чехословаччини

Отношения в межвоенный период – 1939 г. По-соседски… Страны Восточной Европы: взаимные обиды и крах. По передачам иновещания и публикациям для заграницы из Чехии, Польши, Румынии, Венгрии и Словакии