Як і чому у Львові з’явилося бельгійське консульство

Консульство Бельгії відкрили у Львові на початку ХХ ст. через великі інвестиції в регіон та питання престижу

Венеціанський картограф Анджеліно Дульсерта у 1339 році на своїй мапі зобразив Львів і зробив підпис: «До цього міста прибувають купці з прянощами, по ньому вирушають через Шотландське (Балтійське) море до регіону Фландрії, здебільшого в Брюгге».

Портолан «Civita de Leo» венеціанського картографа Анджеліно Дульсерта

Перед початком Першої світової війни у нафтову промисловість Галичини було вкладено понад 310 млн крон, з яких на бельгійський капітал припадало приблизно 2 %. Бельгійські капіталовкладення у галицьку нафтовидобувну промисловість тоді були п’ятими за обсягами (після австрійських, англійських, французьких та німецьких) і становили майже 9 млн крон.

Напередодні першої світової війни у Галичині було 614.000 селянських господарств, які не забезпечували прожитку своїм власникам. Багато селян ішло працювати та шукати кращої долі до країн Європи, враховуючи і Бельгію.

В цілому на початку XX століття корисність представництва Бельгії в Галичині була дуже актуальною: значні бельгійські капітали було інвестовано в нафтові розробки поруч зі Львовом. Бельгія володіла високими технологіями у сфері видобутку нафти. Пікантності додавало те, що усі провідні держави світу на той час вже були офіційно представлені в Лемберзі.

Тож у 1910 р. бельгійська дипломатична місія в Австро-Угорщині виступила з пропозицією відкрити консульство у Львові – найбільшому місті Галичини. Декретом Короля Альберта І від 25 березня 1912 р. першим Почесним консулом Бельгійського королівства у Львові був призначений відомий галицький підприємець, власник кількох нафтових свердловин і нафтопереробного заводу в Красне, цісарський радник Генрік Махер. 24 травня того ж року цісар Франц Йосиф І дав згоду на видачу Г. Махеру екзекватури.

Функції консулів Бельгії у Львові в період з 1912 до 1939 виконували піддані Австрії, Бельгії та Польщі. Згодом втрутилась Друга Світова війна. Галичина перейшла від Польщі до Радянського Союзу.

Будівля на вул. Чайковського, 7 (колишня вул. Хоронщизна), де у 1912–1914 рр. було розташоване Почесне консульство Королівства Бельгія у Львові.

Консульство розташовувалось на вулиці Хоронщизна, 7 (тепер вул. Чайковського). В тому ж будинку тоді містилося Галицьке музичне товариство, консерваторія, а також кінотеатр «Аполло». Будинок на вул. Чайковського, 7 був побудований в 1907 році за проектом Владислава Садовського, професора Львівської Політехніки. Збудований для Галицького музичного товариства, яке продовжувало традиції Музичного товариства Святої Цецилії, заснованого сином Вольфганга Амадея Моцарта.

Консульство опікувалося Тернопільським, Львівським та Станіславським (Івано-Франківським) воєводствами. Із початком Першої світової війни консульство припинило свою діяльність, а сам Генрік Махер у грудні 1915 р. помер і був похований на Раковіцькому кладовищі в Кракові.

Надгробок Почесного консула Королівства Бельгія у Львові Г. Махера на Раковіцькому кладовищі в Кракові

Після закінчення Першої світової війни, розпаду Австро-Угорської імперії та відновлення Польської Держави (і включення Галичини до її складу) питання про діяльність бельгійської консульської установи у Львові знову постало на порядку дня.

Значні бельгійські капітали були інвестовані в нафтові розробки поблизу Львова – як безпосередньо (Бельгійська нафтова компанія в Бориславі, Бельгійська нафтова компанія в Тустановичах, Міжнародна нафтова компанія), так і опосередковано – через участь у численних французьких компаніях.

Першим післявоєнним консулом Бельгії у Львові королівською постановою від 15 грудня 1921 р. був призначений бельгійський підданий, голова двох нафтових компаній, розташованих у Львові, Дезіре Спітаельс. Проте внаслідок численних скарг та розслідування, що провели судові органи Бельгії, вже 1924 р. його попросили звільнити посаду бельгійського консула у Львові.

Наступником Д. Спітаельса на посаді консула Бельгії у Львові став представник відомого польського роду, сенатор Марцін Шарський (1868–1941).

Він був призначений на цю посаду королівською постановою від 25 березня 1928 р. з юрисдикцією у воєводствах Кракова, Львова, Станіславова та Тернополя.

Від 1910 р. Марцін Шарський очолював львівський Промисловий банк. У міжвоєнний період був сенатором, головою Польської банківської асоціації, головою Львівської біржі й львівської Торговельно-промислової палати. М. Шарський мав ступінь доктора права, був визнаним спеціалістом у питаннях державних фінансів і викладав політекономію у Львівському університеті.

Марцін Шарський – Почесний консул Бельгії у Львові у 1928–1939 рр.

Консульство містилось у мальовничому районі вілл та садів – на Кастелівці – у будинку № 37а на вул. Набєляка (нині вул. І. Котляревського). У зв’язку з початком Другої світової війни від грудня 1939 р. бельгійське консульство у Львові було змушене припинити свою діяльність.

Будинок на вул. І. Котляревського, 37а (колишня вул. Набєляка), де було розташоване консульство Королівства Бельгії у Львові.

Проте, попри складні обставини, Марцін Шарський продовжував віддано виконувати свої обов’язки, полегшуючи виїзд бельгійських підданих, які проживали в його консульському окрузі. В подальшому багато з тих, кому консул М. Шарський допоміг, надсилали листи-подяки у Міністерство закордонних справ Бельгії, а також звертались з проханнями віднайти адресу пана Шарського, щоб особисто подякувати йому.

Після вступу у Львів Червоної армії 22 вересня 1939 р. він скористувався дипломатичним паспортом Бельгії, тож йому вдалося пройти через Одесу до Стамбула. Потім він оселився в Палестині. У грудні 1941 року він помер в Тель-Авіві, його поховали на кладовищі в Яффі. У подальшому Марцін Шарський був нагороджений Австрійським лицарським хрестом Францишека Юзефа, Орденом «Залізної корони 5 класу» та Французьким легіоном честі 5 класу.

З грудня 1939 року консульство Бельгії у Львові було зачинене. Рівно через 70 років, за часів незалежності України, 20 лютого 2009 року, консульство Бельгії знову відкрило свої двері – на вул. І. Франка, 14 було відкрито Почесне консульство Королівства Бельгія. Вперше консулом Бельгії було призначено громадянина України – Ярослава Гарцулу.

Почесне Консульство Королівства Бельгія у Львові, вул. І. Франка, 14

У 2016 році у Львові на фасаді будинку на вул. Чайковського, 7 встановили інформаційну таблицю: «У цьому будинку впродовж 1912-1914 років розташовувалося Консульство Бельгії». Проект було реалізовано в рамках міської ініціативи «Львів дипломатичний». Тоді участь у заході взяли Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс та представники бельгійської громади.

Відкриття таблички на фасаді будинку на вул. Чайковського, зліва – консул Бельгії Ярослав Гарцула

Джерела:

Leopolis Consulari. Сторінками історії консульського Львова (2-ге видання)

Бельгія така далека, така близька, Ярослав Гарцула, 2016 рік

Marcin Szarski, iPSB

Marcin Szarsk, pl.wikipedia.org

У Львові встановлять меморіальну дошку

Історія України – Полонська-Василенко Наталія: Том 2

Таємниці галицьких надр. Нафтовий бум початку XX століття до Першої світової війни, Фотографії старого Львова

Фото дня: на будинку, де було консульство Бельгії, встановили таблицю, Твоє місто