Говорить Нью-Йорк: підсумки 74-ої сесії Генасамблеї ООН

На останні два тижні центр уваги світової спільноти змістився до Нью-Йорка. Заголовки новин, публікації політичних діячів в соцмережах та навіть доволі гучний скандал – все це об’єднують п’ять літер: ГА ООН. Розібрались, чим відзначилася цьогорічна сесія Генеральної Асамблеї найважливішої міжнародної організації, які заяви стали найгучнішими та яку роль на сесії отримала Україна.

Сесійна зала Генеральної Асамблеї в Нью-Йорку. Фото: UN Photo

Генеральна Асамблея є головним дорадчим, політичним та представницьким органом ООН. У ній представлені всі 193 держави-члени ООН, що робить її єдиним органом з повноцінним представництвом та унікальним світовим форумом для обговорення величезного спектру питань. Щорічно у вересні в залі Генеральної Асамблеї в Нью-Йорку всі делегації на чолі з лідерами своїх держав збираються для щорічної сесії та загальних дебатів. На кожну сесію обирають нового президента, і цього разу ним став нігерієць Тіджані Мухаммад-Банде. Після обрання він назвав цей орган «унікальним та незамінним форумом, де світ може збиратися разом та досягати прогресу з нагальних тем».

Пріорітети

74-та сесія Генеральної Асамблеї ООН розпочалася з розставлення пріоритетів. Під час першого пленарного засідання їх перерахував президент та відніс до них подолання бідності, доступність освіти, зміцнення безпеки та стабільності і боротьбу з кліматичними змінами.

Пан Тіджіані також закликав країни докладати подвоєні зусилля для досягнення поліпшення життя всього людства, миру, безпеки та сталого розвитку.

Президент 74 сесії Тіджані Мухаммад-Банде. Фот: UN Photo

У перші дні роботи сесії Генасамблеї вирішувалися процедурні питання, збиралися форуми та саміти профільних інституцій ООН. Етап дебатів на високому рівні розпочався пізніше, 24 вересня. Формально 74-та сесія триватиме рік, до відкриття наступної у вересні 2020 року.

Climate Action Summit

Доки в сесійній залі розмірковували над процедурними питаннями, 20 вересня всім світом прокотилися марші за клімат, натхненницею яких стала активістка зі Швеції Ґрета Тунберґ. Вона, власне, і стала найбільш резонансною серед запрошених на Кліматичний саміт гостей, що розпочався вже наступного дня, 21 вересня.

Першою його частиною став Молодіжний кліматичний саміт. У ньому взяли участь близько 700 екологічних активістів, які ділилися інформацією щодо негативних наслідків кліматичних змін та заходів, які, на їхню думку, можна вжити для запобігання цьому.

«Ми багато разів чули, що наше покоління буде відповідати за проблеми, які створили нинішні лідери, і ми не будемо пасивно чекати: зараз нам час бути лідерами», – заявив під час заходу 19-річний активіст Бруно Родрігес з Аргентини.

Антоніу Гутерреш з представниками молодіжного кліматичного руху. Фото: AFP

Найбільш гучним та неочіковано контроверсійним епізодом цієї частини сесії стала промова згадуваної вище шведської тінейджерки Ґрети Тунберґ. Вона вирушила на саміт яхтою, перетнувши океан за 2 тижні замість 9-годинного польоту літаком, який шкодить навколишньому середовищу. У результаті її виступ був переповнений емоціями, відчаєм та закликом до дій. Соцмережі спалахнули ключовою фразою, що звучала з вуст активістки: «Як ви смієте?!», адресованою політикам та бізнесменам. Світова спільнота по-різному сприйняла резонансний спіч Ґрети: зокрема з деякими її ідеями не погодилася Ангела Меркель.

Читайте також: Юне обличчя екоактивізму. Хто така Ґрета Тунберґ

23 вересня почалася друга частина – великий саміт із залученням світових лідерів та політичних діячів. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час відкриття звернувся до лідерів країн із проханням прибути на саміт «не з красивими промовами, а з конкретними діями», націленими на відмову від використання викопних видів палива та уповільнення зростання температури повітря на планеті. Серед промовців був і Папа Римський Франциск.

Промова Папи Римського Франциска.Фото: UN Photo

Несподіваним відвідувачем події став президент США Дональд Трамп, відомий скептик у питанні змін клімату. Раніше він відмовився від участі, адже в цей час мав бути присутній на засіданні, присвяченому релігійним переслідуванням. Він витримав 14 хвилин та встиг послухати прем’єр-міністра Індії Нарендра Моді, однак виступи попередніх спікерів за збігом обставин пропустив.

Сталий розвиток та універсальна медицина

За тиждень після відкриття сесії, 24 вересня, до Нью-Йорка прибули всі лідери держав і урядів та зібралися в головній сесійній залі на загальнополітичні дебати. Саме тиждень високого рівня мав стати дорожньою картою для роботи протягом всієї сесії Генасамблеї.

Зібравши всіх або принаймні більшість світових лідерів, в ООН уклали щільний та насичений розклад подій і тематичних засідань.

Так, ще 23 вересня почався Саміт універсальної охорони здоров’я, націлений на підняття гострих питань у цій сфері та заклик до більших інвестицій у кожній державі в здорове населення. До обговорень на найвищому рівні приєдналася й Міжнародна організація з міграції. Її представники наголошували на важливості забезпечення якісною медициною всіх категорій населення, включно з мігрантами й біженцями.

Представниця Міжнародної організації з міграцї Жаклін Вікерз. Фото: IOM

Саміт Цілей сталого розвитку ООН розпочався 24 вересня. Його метою був перегляд прогресу за останній рік у напрямку досягнення 17 цілей сталого розвитку ООН. Це ключові напрямки розвитку країн, ухвалені в 2015 році. По суті це глобальний план дій, орієнтований на виведення світу на траєкторію сталого та життєстійкого розвитку до 2030 року.

Результатом останньої зустрічі стало ухвалення всіма країнами 117 «дій прискорення», що мають на меті підвищення темпів та зусиль у роботі над досягненням цілей сталого розвитку. Більшість із них стосується цілей номер 16 та 17 – миру і справделивості та партнерства заради стійкого розвитку.

Список 17 цілей сталого розвитку ООН

Тут мав слово і президент України Володимир Зеленський. За його словами, жодна держава не досягне сталого розвитку без миру та відчуття безпеки. «Сталий розвиток неможливий під звуки пострілів і вибухів, неможливий там, де панують агресивні геополітичні стратегії, що аплодують вторгненню до інших держав і порушенню прав і свобод людини», – заявив він. По поверненню в Україну Зеленський підписав указ про дотримання 17 цілей сталого розвитку України на період до 2030 року.

Виступ Зеленського на Саміті цілей сталого розвитку. Фото: Офіс президента

26 та 27 вересня відзначилися двома великими подіями в розкладі сесії: Саміт фінансування задля розвитку, що покликаний відновити глобальне зобов’язання фінансувати проекти та реформи задля досягнення 17 цілей сталого розвитку ООН на найвищому політичному рівні, а також Спеціальний саміт щодо розвитку малих острівних держав, який привертає увагу до всеохопного розвитку всіх регіонів світу, включно з Карибським басейном, Індійським океаном, Океанією тощо.

Окрім цього, 26 вересня відбулося урочисте пленарне засідання з нагоди Міжнародного дня боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї. Президент, Генеральний секретар та представники держав мали можливість підняти питання найвищої важливості та в черговий раз закликати до розбудови світу без ядерного озброєння.

Інновації та кібербезпека

Не залишилися без уваги й питання інформаційних технологій. Голова держави-лідера в цій сфері, президент Естонії Керсті Кальюлайд запропонувала упорядкувати міжнародне право у кіберсфері. Вона наголосила, що їхня країна вже робить значний прогрес у цьому та запропонувала іншим теж вносити ясність у те, яким чином невпинне розростання технологій буде регулюватися законодавчо на національному та міжнародному рівнях.

Президент Естонії прибула на сесію Генасамблеї в характерному вбранні. Фото: Twitter/KerstiKaljulaid

Водночас на цю ж тему відзначився виступ президента Латвії Егіла Левітса. Він, подібно до своєї естонської колеги, запропонував міжнародній спільноті розробити чіткі правила застосування штучного інтелекту, бо ця сфера швидко розвивається і потребує контролю. Він також вважає, що ООН має активно «заохочувати дискусію» щодо захисту персональних даних у кіберпросторі, «особливо щодо етичних та юридичних стандартів використання персональних даних».

І знову питання реформи

Проблема неефективності окремо взятих інституцій і структур в рамках ООН є предметом широкої дискусії вже не один десяток років. Не стала вийнятком і ця сесія Генасамблеї.

Першою порушила цю тему президентка Хорватії. Колінда Грабар-Кітарович у своєму зверненні висловила переконання, що «необхідно серйозно подивитися на організацію, на її сильні і слабкі сторони, проаналізувати їх, та визначити шлях на найближчі десятиліття».

Президентка Хорватії Колінда Грабар-Кітарович. Фото: Carlo Allegri

Згодом до Грабар-Кітарович доєдналися представники Словенії та Ірландії. Прем’єр-міністр Словенії Міро Церар закликав Радбез ООН обмежити використання вето, в особливості коли йдеться про масові злочини. А от ірландський лідер Майкл Хіггінс вважає, що Раду безпеки ООН необхідно реформувати та розширити її склад, аби вона залишалася дієвим міжнародним органом. Він особливо підкреслив історично несправедливе мале представництво Африки.

Іран, патріотизм, торгівля

З початком політичних дебатів безперечно багато цікавих припущень та пропозицій пролунало від американського президента. Він мав слово 24 вересня та головним чином висловив три тези.

По-перше, Дональд Трамп заявив, що «привид соціалізму», який вбив понад 100 мільйонів людей за останнє сторіччя, є однією з найбільших проблем для Америки. Трамп навів приклад Венесуели для того, щоб продемонструвати справжні вплив і призначення соціалізму та комунізму.

У своїй промові глава Білого дому також закликав світ заохочувати націоналізм і відкидати глобалізм. «Вільний світ повинен підтримувати свої національні основи. Він не повинен їх руйнувати або замінювати. Майбутнє не належить глобалістам, майбутнє належить патріотам».

Антоніу Гутерреш та Майк Пенс аплодують Трампу після промови. Фото: Getty Images

По-друге, Трамп прямо звинуватив Іран у нападі на нафтопереробні комплекси Саудівської Аравії 15 вересня. Він назвав іранців «кровожерливими» та пообіцяв посилити санкції. Пізніше під час зустрічі з президентом Єгипту Абдель Фаттахом ас-Сісі Дональд Трамп відмовився від посередників у переговорах з Іраном. Однак від особистистої зустрічі з президентом Ірану Рухані Трамп теж відмовився.

Наостанок Трамп закликав реформувати міжнародну торговельну систему та засудив Китай за недобросовісні торговельні практики, включаючи крадіжку інтелектуальної власності.

Турецький підхід

Зі своїм баченням та навіть планом приїхав турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган. Президент побудував свою промову переважно навколо кризи в Сирії та виклав три ключові елементи для її подолання.

«Перший аспект – територіальна цілісність та політична єдність Сирії. Друге – недопущення кривавої розправи в Ідлібі та притоку мігрантів звідти, кількість яких потенційно становить 4 мільйони. Туреччина не може прийняти у себе нову хвилю мігрантів, саме тому ми розраховуємо на підтримку всіма країнами світу. Третє – ліквідація на схід від Євфрату терористичної організації PKK/YPG (Робоча партія Курдистану – прим.ред.), яка окупувала четверту частину сирійських територій», – сказав Ердоган.

Реджеп Таїп Ердоган на мапі пояснює концепцію «кордиору миру». Фото: Don Emmert/AFP

Президент Туреччини показав фото сирійського хлопчика Айлана, який загинув у Середземному морі, закликавши світову спільноту проявити ініціативу та припинити гуманітарну кризу в Сирії. Для розселення біженців Ердоган запропонував створити «коридор миру» розміром 30 на 480 кілометрів, де змогли б розмістити близько 3 мільйонів біженців.

Трохи згодом Генсек Антоніу Гутерреш оголосив про створення Конституційного комітету Сирії, до складу якого входитимуть представники уряду та опозиції. Це має сприяти досягненню першого пункту план Ердогана: збереженню Сирії політично.

Анексії Західного берегу – ні!

Ізаїльсько-палестинське питання також не лишилося без уваги. Президент Палестини Махмуд Аббас, виступаючи на загальних дебатах Генасамблеї, заявив, що розірве усі домовленості з Ізраїлем у випадку реалізації останнім намірів з поширення суверенітету на Західний берег річки Йордан.

Президент Палестини Махмуд Аббас гостро критикує Ізраїль у своїй промові. Фото: AP

Раніше про таку можливість у своїй передвиборчій агітації заявляв прем’єр-міністр Ізраїля Беньямін Нетаньягу. Аббас назвав їх «зарозумілими та незаконними», адже всі території, перераховані Нетаньягу в його планах анексії, належать палестинцям.

Поруч з цим, палестинський лідер розкритикував політику США щодо палестинського питання, звинувативши Вашингтон у підтримці «ізраїльської агресії». Крім того, Аббас закликав надати Палестині повноправне членство в ООН.

Пішов по-англійськи

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон з’явився в Нью-Йорку без запізнень та перепон, хоча зізнавався у своєму скептицизмі: «Я не хочу надмірно вселяти віру в те, що в Нью-Йорку станеться прорив. Я не налаштований песимістично, ми будемо рухатися вперед, але потрібно зробити ще багато роботи».

Борис Джонсон у штаб-квартирі ООН 24 вересня. Фото: AFP

Утім, заплановані переговори «на полях» Генасамблеї не встигли й розпочатися, як прем’єр був вимушений вертатися на Батьківщину. Джонсон перервав візит до США та 25 вересня терміново вилетів до Лондона після того, як Верховний суд прийняв ухвалу про незаконність його рішення щодо призупинення діяльності парламенту.

Мінус 10 делегатів та 20% території

Неоднозначним став момент візового оформлення перебування делегації від РФ на 74-ій сесії, адже 10 її членів не отримали американські візи і пропустили захід. Американське посольство посилається на технічні проблеми та невчасне подання заявок на візи. Однак у російському МЗС це заперечують та навіть висловили протест і передали відповідну ноту.

Утім Російська Федерація не зникала з промов і закликів від лідерів держав різних регіонів світу. Приміром, президент Грузії Саломе Зурабішвілі з трибуни Генеральної Асамблеї ООН заявила, що бачить одним із головних викликів деескалацію на штучному кордоні, примушення Росії дотримуватися обіцянок і завершення окупації 20% своєї території Росією та повернення до нормального життя.

Виступ Саломе Зурабішвілі 25 вересня. Фото: ТАСС

Оскільки, за її словами, Грузія взагалі не має військ поблизу окупаційної лінії, Тбілісі в односторонньому порядку відмовився від застосування сили, але не погоджується на статус-кво та не заперечує діалог. Тож, на думку Зурабішвілі, офіційному Тбілісі слід пробувати вести діалог з Москвою і не замикатися на собі. 

На наступний день після цього з ініціативи Швейцарії міністр закордонних справ Грузії Давид Залкаліані провів переговори з російським колегою Сергієм Лавровим вперше з 2008 року.

Фокус на Україну

Українське питання Генеральна Асамблея ООН внесла до порядку денного 74-ої сесії ще 16 вересня, окресливши його як «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України».

«Включення пункту дозволить Україні та міжнародній спільноті “тримати руку на пульсі” стосовно ситуації на Донбасі та в Криму, точково обговорювати проблемні питання, а також ініціювати резолюції на підтримку зусиль з мирного врегулювання», – позитивно оцінив цю дію представник України в ООН Володимир Єльченко.

Офіційний же візит делегації та президента України розпочався 23 вересня. Наступного ж дня Зеленський виступив на Саміті сталого розвитку, про що вже розповідалося вище. Однак основна увага української аудиторії була прикута до виступу на високих дебатах Генасамблеї, другий день яких відкривав саме український президент.

Промова 25 вересня була практично повністю присвячена темі війни і миру.

Володимир Зеленський розповів історію співака Василя Сліпака, який воював за Україну на Донбасі і загинув від кулі снайпера. Під час виступу він показав кулю калібру 12,7 мм зі словами «ось це коштує 10 доларів, і, на жаль, сьогодні на нашій планеті це – вартість людського життя». Український лідер говорив про першочерговість завершення війни на Донбасі, про ядерну зброю, про явище війни як найбільшу загрозу всій цивілізації, про справжнє лідерство та збереження кожного життя.

Промова Володимира Зеленського від 25 вересня. Фото: AP

«На полях» Генасамблеї відбулося декілька продуктивних зустрічей Володимира Зеленського зі світовими лідерами. Першою з таких стала канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Центральною темою розмови було обрано стан підготовки до зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки».

Читайте також: Шляхи дипломатичного вирішення конфлікту на Донбасі

Наступними стали зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном, президентом Румунії Клаусом Йоганнісом, прем’єр-міністром Норвегії Ерною Солберг, президентом Арабської Республіки Єгипет Абделем Фаттахом ас-Сісі.

Володимир Зеленський зустрівся з Прем’єр-міністром Норвегії Ерною Солберг. Фото: Офіс президента

На полях сесії також відбулася розмова Зеленського з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, під час якої останній сказав, що РФ хоче швидкого закінчення війни на Донбасі. Зустріч була короткою, нібито під час стояння в черзі. Лавров підкреслив, що «це були не переговори, а «розмова», яка втім продемонструвала зацікавленість вирішувати ситуацію».

Найбільше очікувань стосувалося зустрічі українського президента з Дональдом Трампом, яка мала місце в пік розгортання скандалу з імпічментом в США. Епізод тривав 17 хвилин, а президенти США та України обговорювали в основному американську допомогу Україні, роль Європи, корупцію та реформи. «Я дійсно вірю, що президент Путін хотів би щось із цим зробити, що ви зустрінетеся з президентом Путіним і вирішите вашу проблему», – висловив сподівання Трамп.

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Фото: BBC

Читайте також: Скандал, якого давно не бачила Америка. Що нового в історії з телефонним дзвінком Трампа

Наступного дня Зеленський завітав до штаб-квартири ООН та Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Він подякував за гуманітарну підтримку громадян України, постраждалих від російської агресії.

Водночас на полях Генасамблеї українська делегація за участі міністра закордонних справ Вадима Пристайка провела ряд двосторонніх зустрічей.

У ході зустрічей з дипломатами країн Південної Америки Україна погодила безвізовий режим з Еквадором та Колумбією. Далі Пристайко провів «гарну зустріч» з угорським колегою Петером Сійярто. Український міністр висловив сподівання, що ця зустріч відкриє шлях для вирішення існуючих непорозумінь у сусідських відносинах двох держав.

Наостанок Вадим Пристайко та новопризначений Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич обговорили наслідки повернення делегації Російської Федерації до ПАРЄ. Сторони обмінялись думками стосовно наслідків цього рішення і шляхів подолання кризи довіри.

Вадим Пристайко та Марія Пейчинович-Бурич. Фото: МЗС України

Читайте також: Росія, Україна та ПАРЄ: трикутник дружби та ненависті

Про Україну згадували й іноземні лідери, переважно європейських та сусідніх країн.

Голова Європейської Ради Дональд Туск у своїй прощальній промові на цій посаді згадав Україну. «Закон права має бути вищим за право сили, тож міжнародна солідарність вимагає допомагати слабшому, якого атакує бездумний сильніший, як це сталося у випадку з Україною», – переконаний Туск.

Президент Болгарії Румен Радев закликав до дотримання домовленостей про відведення військ і важкої військової техніки на Донбасі, а також висловив сподівання на врегулювання конфлікту.

У своєму виступі в штаб-квартирі ООН президент Литви Гітанас Науседа гостро розкритикував Росію за її агресивну поведінку щодо України та Грузії. «Росія досі не зробила нічого, щоб заслужити нашу довіру. Чи може це змінитися? Так! Ми були б першими, хто вітав би такі зміни – демократична Росія, яка поважає міжнародне право і суверенітет інших країн».

Президент Литви Гітанас Науседа. Фото з відкритих джерел

Розкритикував Росію й президент Латвії Егіл Левітс. Він наголосив, що в жодному випадку не можна терпіти порушення Росією принципу територіальної цілісності інших держав. Про те, що Польща й надалі відстоюватиме незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та Грузії, запевнив президент Анжей Дуда.

Загалом майже неможливо охопити всі підняті за останні півмісяця в Нью-Йорку питання. Лідери держав та урядів, офіційні делегації, представники етнічних меншин, релігійних рухів та громадські активісти – тисячі запрошених відвідали 74-ту сесію Генеральної Асамблеї ООН. Безперечно, загальна дискусія закликала до розвитку міжнародної солідарності та до єднання держав і народів світу у подоланні глобальних загроз. Тим не менш, багато хто не забував про обстоювання національних інтересів та тримався непорушної позиції. Кулуарні домовленості, емоційні промови та гострі дебати – цим та багатьом іншим відзначилися ці 14 днів з життя Організації Об’єднаних Націй.

Головне фото: Twitter/antonioguterres

Євдокимова Олександра

Джерела:

Новий президент Генасамблеї ООН розповів про свої основні пріоритети

IOM Tells UN High-Level Meeting that Universal Health Coverage Must Include Migrants

Естонія пропонує упорядкувати міжнародне право у кіберсфері

Хорватія підтримує реформу ООН – президент

Генасамблея ООН обговорить ситуацію в Криму і на Донбасі

Трамп назвав «привид соціалізму» одним із найбільших викликів для США

Джонсон завчасно покинув ГА ООН і повертається до Лондона

Очільники МЗС Грузії та Росії провели переговори вперше з 2008 року

Ключові тези антивоєнної промови Зеленського в ООН