Республіка Білорусь. «Злиття» з Росією чи розворот на Захід

Білорусь – єдина країна Європи, яка немає членства в Раді Європи через відсутність мораторію на смертну кару. У доповіді Комітету захисту журналістів вона потрапила до списку 10-ти найбільших переслідувачів медіа, а донедавна Білорусь не мала міждержавних зв’язків на рівні послів зі США.

Чим спровокована така ізольованість Білорусі та що відбувається в цій країні зараз у контексті міжнародних відносин – спробуємо розібратися далі.

Спрощення візового режиму з ЄС, дипломатичні стосунки із США та інтеграція з Росією

20 вересня у Білорусі заявили про спрощення візового режиму з ЄС. Менша плата за Шенгенську візу та скорочення терміну її видачі – такі переваги відкриються для громадян країни. Окрім того, вже у 2020 році Білорусь планує вступити в СОТ (Світова організація торгівлі).

Також раніше у Вашингтоні ухвалили рішення про відновлення дипломатичного представництва в Білорусі на рівні послів після більш ніж 11 років «заморожених відносин». Заступник державного секретаря США з політичних питань Девід Хейл зазначив, що США відновлюють повноцінні відносини з Білоруссю не для змагання з іншими країнами, а для того, щоб реалізувати потенціал двосторонніх відносин.

«Нам дуже дорогий цей регіон і ми дуже уважно ставимося до загроз безпеці. Ми дуже сильно підтримуємо суверенітет та незалежність Білорусі», зазначив Хейл.

Читайте також: Росія, Україна та ПАРЄ: трикутник дружби та ненависті

З початку 2000-х відносини двох країн різко погіршилися, оскільки США підозрювали Олександра Лукашенка у відмиванні грошей Саддама Хусейна і звинувачували у придушенні опозиції.

У жовтні 2004 року США запровадили санкції проти Білорусі та самого Лукашенка за придушення демократичних свобод, ухваливши «Акт про демократію у Білорусі» з довгим переліком вимог до чинного білоруського президента. Одна з вимог стосувалася інформації про долю зниклих опонентів Лукашенка, яка досі не була оприлюднена. Мінськ вимоги Вашингтона проігнорував. У 2008 році США відкликали з Білорусі свого посла і відтоді відомством керували тимчасові повірені.

Зараз же сенат має призначити нового посла, проте коли саме це станеться – все ще невідомо.

Здавалося б, відкриваються хороші перспективи для пересічних білорусів: дешевший Шенген та можливість отримати американську візу у своїй власній країні (до того для цього потрібно було їздити до консульств США за кордоном). Проте на фоні цього всього Білорусь говорить про співпрацю з Росією як із «союзною державою» та про поглиблення інтеграції з нею.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко говорить з колишнім радником президента США з національної безпеки Джоном Болтоном під час зустрічі в Мінську 29 серпня. Фото: AFP

У Білорусі про Росію завжди говорили як про братню державу та основного партнера. І ось наприкінці серпня до Білорусі завітав радник президента США з національної безпеки Джон Болтон, якому Лукашенко запропонував почати все з чистого листа. І дипломатичні стосунки з американцями таки відновлюються. У російських медіа це одразу ж назвали «зрадою братського союзу» або ж навіть «господарським прагматизмом Лукашенка».

Читайте також: До перемоги ще далеко: скільки українських бранців Кремля чекають на свободу

Сам Лукашенко наголошує, що не налагоджує дружні стосунки із США заради «дружби проти Росії». «Чому ми налагоджуємо відносини зі Сполученими Штатами? Це найбільша країна, це дійсно імперія, яка впливає на всі процеси. Відповідно, чому ми з ними повинні мати погані відносини? І чому це має викликати у наших східних сусідів або, вірніше, влади, питання?», зазначив президент Білорусі і додав, що, як завжди «в основі всього лежать торговельно-економічні відносини».

Що робить Росія, щоб утримати Білорусь біля себе

Білорусь залежна від Росії. Її економіка покладається на російські енергетичні субсидії, що знижують ціни на нафту та газ. Ці субсидії заощадили Білорусі понад 100 мільярдів доларів за останні два десятиліття. Країна також експортує половину своїх товарів до Росії.

Вплив «старшого брата» помітний майже у всіх сферах її політичного життя. Це виявляється навіть у, здавалося би, дрібницях. Наприклад, наприкінці серпня у Польщі відбувалися меморіальні заходи до 80-ї річниці початку Другої світової війни. Путіна не запросили до урочистості у Варшаві, тому і Лукашенко відмовився від участі. Замість себе він відправив посла.

Президент Росії Володимир Путін та президент Білорусі Олександр Лукашенко в Сочі в лютому. Фото: Getty Images

І зараз Росія намагається чинити тиск на Білорусь, не в останню чергу за допомогою цін на нафту. Зокрема, через Білорусь проходить нафтопровід «Дружба», в який навесні почала надходити неякісна російська нафта з підвищеним вмістом хлорорганічних речовин. 8 вересня Лукашенко заявив про те, що може обмежити її постачання, а перед тим попросив шанобливого ставлення від «старшого брата», мовляв Москва не має «гнобити і нахиляти» Мінськ.

26 вересня на зустрічі з представниками українських медіа Лукашенко згадав про постачання нафти з інших ринків, окрім російського. Він згадав про так званий «податковий» маневр РФ. Між Росією та Білоруссю існує митний союз, що передбачає безмитну торгівлю товарами, зокрема нафтою. Але Росія наполягала, щоб Білорусь, продаючи нафтопродукти Україні та іншим, частину грошей віддавала їй. А потім ще запровадила податок на видобуток корисних копалин. Мита наче нема, а нафта дорожчає. Через це нафтопереробні заводи у Білорусі зазнають збитків. Та й російська нафта не відрізняється зразковою якістю.

Саме тому Білорусь шукає альтернативні ринки для поставки нафти на свої заводи. Якщо Мінськ їх знайде, то Росія втратить частину ринку. Олександр Лукашенко зазначив, що і Україна зацікавлена в поставках нафтопродуктів, а Білорусь готова з нею співпрацювати.

Крім того, в останні кілька років у Білорусі та Росії відбулися торгові війни за цукор, нафту, молоко, поташ, а також суперечки про авіалінії, кордон та багато інших питань.

Хоча б ця ситуація доводить, що Білорусь намагається діяти у власних інтересах.

Президент Росії Володимир Путін та президент Білорусі Олександр Лукашенко. Фото з відкритих джерел

Навіть участь Білорусі в російських регіональних інтеграційних проектах таких як Євразійський економічний союз та Організація договору про колективну безпеку більш риторична, аніж практична. Ці проекти мало на що впливають, їхні країни-члени прагнуть мінімізувати свої зобов’язання, користуючись цими організаціям в основному для публічних виступів та щоб залишатися «друзями» з Росією.

Читайте також: Компроміс по-французьки. Чому Франція виступає за потепління відносин з Росією

Можливо, сама Росія вже дещо втратила інтерес до Білорусі. В останній країні є два російських військових об’єкти, які втратили своє важливе значення для Росії. РФ запустила нову радіолокаційну станцію, що дублює функції тієї, яка базується в Білорусі, в Калінінграді, російському ексклаві в Європі. До того ж Росія менше потребує Білорусь як транзитну державу. Наприклад, газопровід Північний потік, запущений у 2011 році, з’єднує Росію безпосередньо з Німеччиною, обходячи Білорусь.

Та попри це все кілька днів тому після публікації в газеті «Коммерсантъ» з’явились розмови про домовленість Росії та Білорусі створити глибоку інтеграцію на рівні Союзної держави. Вона передбачає єдиний Податковий кодекс, зовнішньоторговельний режим і Цивільний кодекс, уніфікований облік власності та схожі соцгарантії, майже об’єднаний банківський нагляд, але з двома центробанками, єдиний регулятор ринків нафти, газу й електроенергії і гармонізоване держрегулювання галузей.

Звучить загрозливо, майже як конфедеративний устрій на рівні економік, інтеграція глибша ніж у ЄС. Проте програма, яку, до речі, хочуть запровадити на 20-ту річницю підписання Союзного договору, ніяк не зачіпає державний устрій Росії і Білорусі, оборону, державну безпеку, освіту, охорону здоров’я і науку.

Зазначені вище кроки, якщо їх здійснити, безумовно, означатимуть значне поглиблення інтеграції між двома країнами. Однак, як зазначають деякі білоруські аналітики, створення єдиного податкового кодексу до початку 2021 року є місією неможливою через масштабність цього завдання. Більше того, протягом багатьох років між країнами існують розбіжності з питань енергетики, а також залишаються невирішеними багато митних питань в рамках Євразійського економічного союзу, до яких належать як Росія, так і Білорусь.

«Ніхто ніколи не допустить кроків, які якимось чином порушують принципи суверенітету та незалежності наших двох країн. Ми сьогодні говоримо про зближення наших національних законів у соціально-економічній галузі», – заявив посол Росії в Білорусі Дмитро Мезенцев журналістам у Мінську 20 вересня, коментуючи можливу публікацію підґрунтя програми інтеграції.

Серед російських еліт пліткують, що створення повноцінного союзу може дати можливість Володимиру Путіну залишатися при владі після того, як він досягне свого обмеження на термін президентства в 2024 році. Він може просто взяти на себе роль голови Союзної держави.

«Коли ми з Володимиром Путіном обговорювали це питання (саме я його порушив), я сказав йому, що якщо у російського уряду чи особисто у нього є думки про те, щоб ми стали частиною Росії або об’єдналися з Російською Федерацією в одну державу, то вони повинні про це забути», – Олександр Лукашенко

У Мінську гучні висловлювання про об’єднання в конфедеративну державу на рівні економік розцінюють як «журналістські штампи», адже «незалежність – це святе». Про це, зокрема, каже прес-секретарка Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт.

«Що стосується питання про “вкидання” – програма стане програмою, тільки тоді, коли її підпишуть президенти і вона буде прийнята на вищій держраді в грудні – знову ж таки, якщо сторони будуть до цього готові. Поки робота триває», – додала представниця білоруського президента.

Прес-секретарка Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт. Фото: CTV.by

Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков теж заявив про те, що всі домовленості носять суто попередній характер. Все виглядає не більше як наміри інтегруватися, аніж повністю об’єднуватися до «повного злиття» двох держав.

Отже, навіть попри тісні зв’язки Білорусі та Росії Мінськ дає досить чітко зрозуміти, що поки залишатиметься незалежним. І доки не поставлено чітких часових меж у процесі інтеграції, а також немає серйозної політичної мотивації, повне об’єднання країн найближчим часом неможливе. Лукашенко, який керує країною останні 25 років, не виглядає як людина, яка збирається ділитися владою у своїй країні. Він грає у свою гру та намагається дбати про інтереси Білорусі як незалежної держави. Про це свідчать покращення стосунків зі Штатами та нові угоди з ЄС, а також висловлювання Мінська щодо захисту своєї економіки, навіть якщо вона залежна від митного союзу з Росією.

Головне фото: Reuters

Дарина Кухар

Джерела:

США та Білорусь вперше за 11 років обміняються послами. Чому це важливо НВ

Коментар: Чому Путін може залишити Білорусь у спокої Deutsche Welle

Лукашенко запропонував Україні брати участь у постачанні нафти не з Росії НВ Бізнес

Білорусь спростить візовий режим з Євросоюзом Укрінформ

Історичний візит: Лукашенко запропонував Болтону почати відносини з чистого аркуша НВ

Лукашенко вирішив підтримати проект угоди про спрощення візового режиму з ЄС НВ

Лукашенко не захотів в Польщу на річницю Другої світової війни через Путіна – ЗМІ УНІАН

Will Russia try to occupy Belarus? The Washington Post

Лукашенко вимагає від Росії «не нахиляти» Білорусь НВ

Білорусь пригрозила обмежити транзит російської нафти Економічна правда

Росія і Білорусь планують створити конфедеративну державу до 2022 року – ЗМІ Укрінформ

Moscow Has Limited Options in Belarus Chatham House

Ambassador: Russia, Belarus to retain sovereignty within integration Kyiv Post

Lukashenko: Too many vacuous conversations about Belarus-Russia integration belarus.by

Пєсков прокоментував інформацію про план інтеграції РФ та Білорусі УНН

«Незалежність — це святе». Мінськ відповів на повідомлення про створення конфедерації з РФ НВ

Мінськ спростовує «створення конфедерації» Росії і Білорусі Укрінформ

Лукашенко хоче налагодити відносини зі США, але не для «дружби проти Росії» Укрінформ