Бомба уповільненої дії: як Іран та США опинилися на порозі війни

Новий рік для Сполучених Штатів почався з ескалації конфлікту на Близькому Сході. Після авіаударів по об’єктах, що перебувають під контролем проіранських силових груп, почалася спроба штурму американського посольства в Багдаді. Її вже встигли охрестити «новим Бенгазі» – у 2012 американське консульство обстріляли з гранатометів і вогнепальної зброї та підпалили, що стало кульмінацією атак на посольства США. Що відбувається на Близькому Сході, чому США ліквідували іранського генерала Сулеймані та коли почнеться Третя світова війна – далі в нашому матеріалі.

Зворотній відлік подій починається 27 грудня – саме тоді по іракській військовій базі недалеко від міста Кіркук було випущено понад тридцять ракет. Це був одинадцятий обстріл такого характеру за останні два місяці. У результаті атаки загинув американський бізнесмен, ще кілька громадян США й Іраку були поранені. Американська влада звинуватила в нападі угруповання «Катаїб Хезболла» – шиїтське угруповання, що діє на території Сирії та Іраку, є тісно пов’язаним з Іраном та отримує з цієї країни військову підтримку. Водночас Багдад толерує присутність угруповання на території власної країни.

1 27 грудня: Кіркук

Загибель американця, поранення громадян США та Іраку внаслідок

ракетного обстрілу

ТУРЕЧЧИНА

ІРАК

СИРІЯ

Середземне

море

ІРАН

2 29 грудня: Ель-Каїм (та ще два місця в Іраку)

бомбардування позицій «Катаїб Хезболли» США, в результаті якої загинули 24 людини.

ЛІВАН

3 31 грудня: Багдад

Атака на американське посольство

4 3 січня: Багдад

Ліквідація Сулеймані

ЙОРДАНІЯ

ІЗРАЇЛЬ

The New York Times

Уже 29 грудня США відповіли бомбардуванням позицій «Катаїб Хезболли» на території Іраку й Сирії, у результаті якої загинули 24 людини. Підтримувані Іраном бойовики – це потужна фракція в Іраку, яка контролює великий блок у парламенті. Оскільки адміністрація Трампа ввела жорстокі економічні санкції проти Ірану, напади на стратегічні для американців цілі вчиняють усе частіше.

Через два дні, 31 грудня, демонстранти в Багдаді організували марш до американського посольства й на добу заблокували його роботу, незважаючи на те, що воно розташоване в «зеленій зоні» – в умовах тривалих бойових дій і насильства в Іраку ця територія вважається найбезпечнішим місцем у країні. Там зібралося кілька тисяч демонстрантів, які штурмували будівлю й підпалили огорожу. США стверджують, що напад на їхню базу в Іраку, а пізніше і штурм американського посольства відбувалися за схвалення генерала Касема Сулеймані.

Демонстранти

зайшли на територію

через ці ворота

Вони спалили

приймальню

та пост охорони

вул. Аль-Кінді

ЗЕЛЕНА

ЗОНА

ТЕРИТОРІЯ

США

Демонстранти потрапили

до «зеленої зони»

через цей міст

Річка Тигр

The New York Times; satellite image by Maxar via BingSources: Compound boundaries from the Associated Press and satellite imagery.

У ніч з 2 на 3 січня, о першій годині ночі за місцевим часом, американський ударний безпілотник зробив два повітряні удари по території міжнародного аеропорту Багдада. У результаті ракетного обстрілу загинули щонайменше семеро людей, серед них – командувач спецпідрозділом Корпусу вартових ісламської революції Кудс Касем Сулеймані. Саме він відповідав за організацію іранських збройних операцій за кордоном і вважався одним із найвпливовіших людей у ​​владній ієрархії ісламської республіки.

ТЕРМІНАЛИ

Міжнародний

аеропорт

Багдада

Сулеймані був

у автомобілі

під час ракетного

обстрілу аеропорту

The New York Times; satellite image by Maxar via Bing.

Незабаром Дональд Трамп розмістив у своєму Твіттері повідомлення із зображенням американського прапора без будь-яких коментарів. Згодом в акаунтах іранських офіційних осіб з’явилися зображення прапорів Ірану й обіцянки помститися. Незабаром була офіційно підтверджена загибель Касема Сулеймані. Разом із ним загинув Алі Махді аль-Мухандіс, який керував шиїтськими угрупованнями в Іраку. США звинувачують Сулеймані в підготовці нових атак на американських дипломатів.

За словами Трампа, генерал був відповідальний за вбивства й поранення тисяч американців, а також «мільйонів людей», у тому числі в самому Ірані. «Його слід було ліквідувати багато років тому», – написав президент США, додавши, що Сулеймані ненавиділи й на його батьківщині.

Хто такий Сулеймані

Фото: New York Times

4 січня тисячі людей вийшли на вулиці Багдаду, щоби вшанувати пам’ять загиблих генерала Сулеймані та його радника аль-Мугандеса. Акція протривала з 10 ранку до самого вечора. Схожі марші відбулися по всьому Ірану та Іраку. Уже 6 січня в Тегерані на похорон національних героїв прийшли за різними даними від 3 до 5 мільйонів людей.

До того над священною шиїтською мечеттю в іранському місті Кум, яку відвідують тисячі паломників, підняли червоний прапор. Іранці дуже серйозноставляться до релігійних знаків і традицій, а червоний прапор над мечеттю Джамкаран – це символ війни, кровної помсти, яка повинна здійснитися, в іншому випадку, прапор не буде спущений.

Касем Сулеймані – легендарна особистість для всього регіону, він один із найвпливовіших силовиків у Тегерані, командувач елітного спецпідрозділу «Аль-Кудс», а це єдиний підрозділ, який здійснював свої операції за межами Ірану. «Аль-Кудс» займається практично всім, чим займається будь-яка спецслужба або служба зовнішньої розвідки будь-якої країни.

Сулеймані народився в 1957 році і зробив військову кар’єру слідом за перемогою в Ірані Ісламської революції 1979 року. Незабаром після неї між Іраном і сусіднім Іраком розгорілася війна, під час якої Сулеймані командував власним загоном. Після війни він керував боротьбою з наркотрафіком на кордоні з Афганістаном.

Генерал Сулеймані, ліворуч, 1982 року, під час війни Ірану з Іраком. Джерело: SIPA, Associated Press

Генерала Сулеймані вважали фактично другою особою в державі після Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та називали «архітектором зовнішньої політики Ірану». Припускали, що він міг би стати майбутнім президентом країни.

Генерал Сулеймані, справа, з верховним лідером Ірану, аятолою Алі Хаменеєм, на релігійній церемонії в Тегерані в 2015 році. Джерело: Управління верховного лідера Ірану, Associated Press

Наприкінці 1990-х він став командувачем «Аль-Кудс», і в перші місяці американського вторгнення в Афганістан, що почався після терористичної атаки 11 вересня 2001 року, допомагав США з визначенням військових цілей у цій країні. Згодом, однак, американо-іранські відносини різко погіршилися, і Держдепартамент поклав на Сулеймані відповідальність за загибель кількох сотень американських солдатів у ході повалення режиму Саддама Хусейна в Іраку.

Вважається, що Сулеймані особисто допомагав лідеру Сирії Асаду в перші місяці громадянської війни, коли сирійський режим був на межі краху. Він брав активну участь також у боротьбі проти «Ісламської держави», не давши ісламістам домогтися стратегічних цілей у провінції Мосул, захищаючи від них іракський Курдистан, а також розробивши операцію зі звільнення міста Тікріт.

Головний редактор турецької газети Yeni Şafak Ібрагім Карагюль опублікував статтю «Касем Сулеймані – легенда чи вбивця?» у якій стверджує, що Сулеймані «був людиною, яка, де б не перебувала, і не проходила повз, залишала після себе кров і горе. На думку шиїтів, він був героєм, а на думку переважної більшості мусульманського світу – військовим злочинцем-вбивцею». Президент США Дональд Трамп заявив, що іранського генерала Касема Сулеймані вбили, «щоби зупинити війну, а не щоби її розпочати». А президент Ірану Хасан Рухані назвав вбивство командира елітного підрозділу «Аль-Кудс» генерала Касема Сулеймані «величезною помилкою американців».

Обкладинки турецьких газет. Evrensel: Велика провокація Штатів; İstiklal: Гніт війни підпалено; Akit: Нехай американці починають замовляти труни.

Що передувало загостренню конфлікту

8 травня 2018 року Штати вийшли з Іранської ядерної угоди в рамках якої Іран відмовився від розвитку власної ядерної програми в обмін на зняття економічних санкцій. Трамп назвав угоду з Іраном у її тогочасному вигляді «неприйнятною», зазначивши, що вона допускає можливість обману з боку Тегерана, який може продовжити збагачення урану. Глава Білого дому заявив про «безсумнівні докази» того, що Іран всупереч своїм обіцянкам продовжує розробляти ядерну зброю.

У квітні 2019 року США назвали терористичною організацією Корпус вартових Ісламської революції, що є урядовим органом Ірану. У відповідь лідер Ірану Хасан Рухані назвав Штати «лідером світового тероризму».

Влітку минулого року розпочалася танкерна криза – починаючи з червня рух кораблів в Ормузькій протоці періодично переривається. За версією США, рух обмежено через атаки іранських диверсантів. Через цю протоку проходить до 40 % всієї нафти, що транспортується морем. Західні країни регулярно зупиняють танкери з іранською нафтою, що намагаються обійти ембарго. Іран робить те ж саме біля своїх територіальних вод.

Менш ніж через два місяці з поста радника з нацбезпеки президента США був звільнений Джон Болтон, який вважався прихильником найжорсткішої лінії щодо Ірану. Однак в кінці року напруженість між двома країнами знову зросла.

До чого тут Ірак

1 жовтня 2019 року в столиці Іраку Багдаді спалахнули антиурядові протести проти безробіття, корупції в уряді та низької якості послуг. З одного боку, авіаудар США остаточно цементує іракський антиамериканізм, героїзує іранських кураторів регіону та посилює геополітичних противників США – Росію та Китай. З іншого боку, найменше, що потрібне ослабленому політичною кризою Іраку – бути втягнутим у велику регіональну війну.

Антиурядові протести на площі Тахрір у Багдаді, Ірак, п’ятниця, 1 листопада 2019 року. Фото: AP Photo / Халід Мухаммед

Внаслідок усього цього в неділю 5 січня парламент Іраку проголосував за виведення військ США з країни. Чи не вперше за довгий час майже всі політичні сили в Іраку об’єдналися. Іракські політики багато в чому залежать від Ірану, вони й так ледь витримують тиск від протестів, що тривають ще з жовтня, а тому змушені були прийняти таке рішення. Окрім того через складну політичну ситуацію прем’єр-міністр Іраку подав у відставку й тепер лише виконує обов’язки голови уряду. Втрачати йому вже немає чого, тому він легко підтримує рішення щодо виведення іноземних військ.

Щоправда, лишається ще частина сунітських еліт та Іракський Курдистан, представники якого не так легко погодяться на виведення військ, адже зацікавлені в допомозі США. Тим не менш, ймовірно, США тепер остаточно втрачають контроль в Іраку.

Наслідки та вплив на інші країни

У будь-якому випадку, Іран збирається гідно відповісти на дії з боку Штатів. Обидві країни не готові до повномасштабної війни, вона їм не вигідна, але вони можуть застосувати інші засоби. Напади на нафтові судна, точкові диверсійно-підривні операції, протистояння між американськими та іранськими військами в зонах конфлікту на Близькому Сході – усе це може статися вже цього року.

Військовий радник керівника Ірану аятолли Алі Хаменеї Хосейн Деган у інтерв’ю CNN заявив, що відповідь Ірану на вбивство Сулеймані неодмінно буде військовою. «Потрібно зазначити, що це не може бути непряма військова операція. США, Трамп, діяли безпосередньо проти нас – і ми будемо діяти безпосередньо проти Америки», – пояснив Деган. Він також додав, що Іран не поспішатиме з відповіддю.

До речі, у самих Штатах думки теж розділилися. Спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі, що активно просувала рішення про імпічмент Трампу, заявила, що Конгрес не знав про санкціонування нападу на Сулеймані. Загалом, демократи в США виступають проти дій Трампа, звинувачуючи у відсутності в нього будь-якої стратегії щодо Іраку, а республіканці навпаки всяко його підтримують.

Майже всі арабські країни регіону засудили дії США. А от Ізраїль очікувано підтримав союзника, прем’єр Беньямін Нетаньяху подякував США за ліквідацію генерала. Неоднозначну підтримку висловила також Канада, яка «вже давно була схвильована діяльністю Сулеймані». Невдоволеним діями Трампа лишився і Європейський Союз, ескалація конфлікту на Близькому Сході йому не вигідна (підвищення цін на нафту, біженці, загроза безпеці Середземномор’я та Центральної Азії). Китай та Росія також засудили дії Штатів.

Україна ніяк не впливає на міжнародні конфлікти такого масштабу, але навіть нам будуть відчутні їх наслідки. Насамперед, це проблема біженців. Не треба забувати про зростання цін на нафту, яке невигідне всім, крім Росії, яка поки що не втручається в конфлікт, але запросто може це зробити, підтримавши. І тоді світу доведеться торгуватися за невтручання у РФ у конфлікт, що дасть їй неабияку перевагу.

Буквально місяць тому Пентагон і Рада нацбезпеки представили свою військову стратегію на нове десятиліття. Лейтмотивом стратегії є передислокація основного контингенту військ США з Близького Сходу в регіон Східної і Південно-Східної Азії. Таким чином пропонується змінити вектор уваги США з протистояння Ірану на суперництво з Китаєм, головним геополітичним конкурентом Америки.

Проте події в Багдаді можуть привести до фактичної відмови від даної стратегії. Хоча і не зовсім зрозуміло, яким чином США вдасться нарощувати свою довгострокову військову присутність в Іраку, коли і влада країни, і більшість населення налаштовані різко проти цього. Вже не вперше рік президентських виборів в Америці починається з серйозної зовнішньополітичного кризи.

Головне фото: CNBC

Дарина Кухар

Владислав Мережко