Пожежі в Амазонії: як вигорають «легені планети»

Майже цілий серпень у світі не вщухає обговорення масштабних лісових пожеж у Південній Америці. Тропічні ліси Амазонії часто називають «легенями планети», оскільки вони виробляють п’яту частину кисню на Землі – тепер ці ліси горять. Як це все почалося, хто винен і як намагаються розв’язати проблему – у матеріалі.

Лісові пожежі є поширеними явищем в Амазонії в посушливий сезон, який триває з липня по жовтень. Вони можуть бути спричинені природними подіями, такими як удари блискавки, але причина значної частини загорянь – люди, що розчищають землю під посіви чи для випасу худоби. Насамперед, мова йде про спалювання лісів під господарські потреби, які в підсумку перетворюються в неконтрольовані пожежі.

Вирубка дерев у бразильському тропічному лісі, серпень, 2019. Фото: CARL DE SOUZA/AFP/Getty Images

Пожежі відбуваються не лише в Бразилії, але й у Венесуелі, Болівії, Колумбії. Проте саме в Бразилії ліси палають найсильніше. 60 % площі амазонських лісів розташовані в Бразилії, 13 % – у Перу, 10 % – у Колумбії, інші – у сусідніх країнах Південної Америки.

За даними Національного космічного дослідницького центру Бразилії (INPE), цього літа лісових пожеж було зафіксовано на 83 % більше, ніж в аналогічний період 2018 року. Здебільшого осередки вогню знаходяться в районі басейну Амазонки.

Пожежі в лісах Амазонії, знімок супутника MODIS, 15-22 серпня

З чого все почалося

20 серпня небо в Сан-Паулу застелив чорний дим. «День наче перетворився в ніч», – розповідає BBC мешканець міста Жанвітор Діас. Місто Сан-Паулу знаходиться далеко від осередків пожежі, тому вони мали бути достатньо сильними, щоби зробити «ніч посеред дня». Через високу концентрацію золи та попелу в атмосфері зібрана жителями в той день дощова вода була чорною. На сполох відразу почали бити екоактивісти. Саме тоді хештег #PrayforAmazonia (#МолисьЗаАмазонію) почав набирати популярність.

Усі звинувачення спрямовують у сторону президента Бразилії Жаїра Болсонару, який славиться своїм зневажливим ставлення до екології, а нещодавно запровадив політику «вирубки лісів», аби звільнити місце для сільського господарства. Бразилія займає місце найбільшого світового виробника яловичини і продовжує нарощувати обсяги експорту.

«Ті, хто знищують ліси й район Амазонки, надихаються діями й риторикою уряду Болсонару, який займається демонтажем екологічної політики країни», – говорить представник організації Greenpeace Даніклі Агьяр.

У липні Національний інститут космічних досліджень опублікував звіт, згідно з яким, за рік темпи знищення лісів Амазонки збільшилися на 88 %. Однак президент Бразилії публічно поставив під питання висновки цього звіту, а заразом звільнив директора інституту, заявивши, що той використовує інформацію для «антибразильської кампанії».

Президент Бразилії Жаїр Болсонару звільнив керівника урядового відомства, яке виявило стрімке збільшення знищення лісів в Амазонії. Фото: Associated Press

Болсонару вкрай скептично ставиться до боротьби зі зміною клімату, яку вважає політичною кампанією лівих лобістів. За свою риторику під час президентської кампанії Жаїр навіть отримав прізвисько «тропічний Трамп». Із січня 2019 року, коли він вступив на посаду, від лісів звільнили на 39 % більше території, ніж за аналогічний період минулого року.

Видання The Guardian повідомляє, що різке розширення площі загорянь сталося після того, як фермери штату Пара влаштували «день вогню». Їх мета була показати Болсонару, що вони «готові до роботи».

Кого звинуватив президент Бразилії

Минулого тижня Болсонару заявив, що в підпалах можуть бути винні екологічні організації, які залишилися без роботи, хочуть зіпсувати йому імідж і намагаються повалити його.

«Усе вказує на те, що ліс у Бразилії підпалюють закордонні неурядові організації», – заявив президент на прес-конференції. Водночас Болсанару визнав, що в нього немає ніяких письмових доказів, тільки інтуїція.

Екоактивісти відкинули ці звинувачення. Вони вважають, що руйнівні пожежі є наслідком безвідповідальної екологічної політики уряду.

Уряд країни майже на третину скоротив витрати на відомства, що займаються охороною навколишнього середовища. Водночас, на початку 2019 року знизилися штрафи за господарську експлуатацію природоохоронних територій.

Зараз Болсонару звинувачує в підпалах лісів корінне населення Бразилії. Він заявив, що його уряд отримав 400 заяв із проханнями про виділення землі індіанцям, усі вони були відхилені. Болсонару вважає, що нинішні пожежі в лісах Амазонії є відповіддю на його відмову.

Фото: BBC

Якою була реакція міжнародної спільноти

Далі за президента Бразилії взялися світові політики. Зокрема у Європейській комісії заявили про глибоку стурбованість пожежами в Амазонії та підтримали термінове обговорення проблеми на саміті G7 у Франції.

«Ми підтримуємо зв’язок із бразильською та болівійською владою та готові надати допомогу. Наприклад, надавши пряму допомогу чи активувавши нашу систему мап Copernicus», – сказала речниця комісії Міна Андреєва.

За ініціативи Еммануеля Макрона, який назвав пожежі в Амазонії «кризою міжнародного масштабу», почалося обговорення проблеми на саміті Групи семи. За словами Макрона, він дійшов висновку, що президент Болсонару вирішив не дотримуватися взятих на себе зобов’язань щодо клімату й не вести роботу зі збереження біорізноманіття. Болсонару звинуватив його у втручанні в суверенні справи Бразилії й назвав його дії проявом колоніалізму.

Лідери країн «Великої сімки» домовилися надати логістичну та фінансову допомогу в боротьбі з пожежами в тропічних лісах Амазонки. Проте глава адміністрації президента Бразилії Онікс Лоренцоні заявив, що запропоновані 18 мільйонів євро повинні бути використані для відновлення лісів у Європі. Онікс Лоренцоні додав, що Франція не може повчати Бразилію після того, як не змогла вберегти від пожежі свій знаменитий собор. Болсонару аргументував відмову тим, що до Бразилії нібито ставляться як до «колонії або нічийної землі».

Днем пізніше Макрон та прем’єр Ірландії Лео Варадкар пригрозили, що не ратифікують торгову угоду між ЄС та країнами Меркосур (об’єднаний ринок Бразилії, Аргентини, Уругваю й Парагваю – прим.ред), якщо Бразилія не продемонструє готовність більш ефективно боротися з лісовими пожежами. Саме тоді Фінляндія запропонувала ЄС впровадити заборону на імпорт бразильської яловичини.

Проте Макрон є чи не єдиним важковаговиком світової політики, що рішуче кинув виклик політиці Болсонару. Дональд Трамп навіть не відвідав зустріч, присвячену боротьбі зі зміною клімату. Ангела Меркель та Борис Джонсон висловили занепокоєння, але зазначили, що відмова від Угоди не є виходом.

У відповідь президент Бразилії Жаір Болсонару заявив, що обговорить допомогу G7 в боротьбі з пожежами в Амазонії, якщо французький лідер Еммануель Макрон вибачиться за образи на його адресу. Болсонару все ж таки погодився отримати гроші за умови «поваги до суверенітету Бразилії». Також президент наголосив, що уряд Бразилії самостійно займатиметься розподіленням цих коштів, якщо всі умови щодо надання коштів будуть виконані.

Що було зроблено для ліквідації пожеж

Зі свого боку президент Бразилії Болсонару наказав армії долучитися до гасіння пожеж.

«Під час служби в армії я навчився любити ліси Амазонії і я хочу допомогти захистити їх», – заявив Болсонару в телезверненні.

В операції, яка повинна зайняти місяць, планується задіяти 44 тисячі військовослужбовців у шести бразильських штатах. При необхідності дію указу може бути продовжено й після 24 вересня.

Зараз до гасіння пожеж уже залучено авіацію. Болсонару навіть прийняв допомогу від прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, який запропонував для допомоги літак.

Військовий гелікоптер, залучений у гасінні пожежі. Фото: KY3

Поки невідомо, як саме погасять лісові пожежі. Окрім країн G7 та Ізраїлю, свою допомогу пропонують також благодійні організації. Наприклад, організація актора Леонардо Ді Капріо Earth Alliance створила надзвичайний фонд Amazon Forest, який покликаний займатися допомогою корінним жителям, які постраждали від пожеж, а також компаніям, що намагаються їх зупинити.

Якими наслідками загрожують пожежі

Організаця Об’єднаних Націй заявила, що пожежі в лісах Амазонки «надзвичайно тривожні» для систем підтримки життя на планеті. Це може обернутися тим, що почнеться каскадне знищення всіх систем природи, які підтримують життя на планеті. В організації наголосили, що потрібно не дозволити екосистемам скотитися до точки неповернення.

«Але йдеться не лише про ліси Амазонки. Ми також стривожені тим, що відбувається в інших лісах й екосистемах, з широкою й швидкою деградацією природи. Ризик в тому, що ми рухаємося до поворотного моменту, після якого, як стверджують вчені, почнеться каскадний крах природних систем», пояснила виконавча директорка Конвенції ООН з біологічного різноманіття Крістіна Паска Палмер.

  • Фото: Getty Images

Наразі дослідники зі США зробили висновок, що в результаті пожежі вже вироблено стільки вуглекислого газу, скільки весь штат Північна Кароліна генерує за рік. Вчені вирахували, що пожежі вже виробили 104 – 141 млн метричних тонн вуглекислого газу. Це прирівнюється до щорічних викидів вихлопної труби принаймні 22 млн автомобілів.

«Наслідки для населення величезні: забруднення повітря провокує різні хвороби.  Також значним буде економічний ефект. Боротьба з винищенням лісів і протидія використанню вогню для розчищення землі мають вирішальне значення для забезпечення здоров’я як людей, так і лісів», вважає науковий співробітник Пауло Моутінью.

Дарина Кухар
Ірина Захарова

Головне фото: Carl De Souza / AFP / Getty