Битва за Овальний кабінет: опоненти Трампа у змаганні за президентське крісло

Передвиборча президентська кампанія у США, здається, триває безперервно. Не встиг світ оговтатися від несподіваного обрання Дональда Трампа, як минулої весни вже розпочалися нові змагання за крісло в Овальному кабінеті. До початку нового, вже справжнього етапу виборів-2020 – праймеріз – лишилося вже зовсім небагато часу. Оскільки від Республіканської партії кандидат у президенти фактично уже відомий, розповідаємо, хто претендує на головне крісло США від демократів, чи є конкуренти в Дональда Трампа та чи впливають події в Ірані та імпічмент на рейтинги кандидатів.

Виборча плутанина

Американська партійна система є типово двопартійною. Причиною цього є низка чинників від історичних передумов до особливостей виборчої процедури. Через це як серед 45 президентів, так і серед конгресменів і губернаторів переважна більшість – представники або Демократичної, або Республіканської партій. Серед так званих «третіх» партій періодично здобувають декілька крісел лібертаріанці або «зелені», а серед президентів яскравим прикладом є хіба що Теодор Рузвельт, що обирався від прогресивістів у 1901 та 1904 роках. Єдиним «незалежним» президентом США був фактично перший президент Джордж Вашингтон, що зайняв посаду, не належачи офіційно до жодної з партій.

Карикатура, що зображує реакцію Республіканської (у вигляді слона) та Демократичної (у вигляді віслюка) партій на кандидатів від третіх партій (у вигляді лося – символа партії Теодора Рузвельта). Зображення: Library of Congress

Отже, на загальнонаціональних виборах у США кандидатів, що дійсно мають шанс зайняти Овальний кабінет, зазвичай лише двоє: по одному представнику від республіканців та демократів. Однак і їхньому висуванню передує низка подій: кокуси, праймеріз, голосування в партіях, формування делегацій. Усі вони є особливостями американської державної системи. Дуже суперечливими особливостями, що викликають багато питань щодо сумісності з американськими демократичними цінностями.

Президентська виборча кампанія в Штатах триває ледве не половину самого президентського терміну, що становить 4 роки. Попри те, що наступні вибори призначені на 3 листопада 2020 року, більшість кандидатів висунулися ще навесні 2019 року, а дехто з них – взагалі у 2017. Але для отримання статусу єдиного номінанта від партії кандидати мають перемогти на праймеріз або кокусах. І до цього етапу наразі прикута найбільша увага.

Праймеріз та кокуси – це види попередніх виборів усередині партії. Їхня різниця полягає лише у форматі проведення та ступені відкритості, і кожен штат може обирати свій порядок і процедуру.

  • Праймеріз фінансуються з державного бюджету та проводяться шляхом вкидання бюлетеню в урну. Вони бувають відкриті (участь можуть брати всі зареєстровані виборці незалежно від партійної належності), напівзакриті (участь можуть брати члени партії та безпартійні громадяни) та закриті (лише для членів партії).
  • Кокуси (назва походить від індійських племінних нарад) проводяться з коштів партії, а тому й формат може бути довільним: неформальна закрита зустріч, таємне голосування або ж підняття рук. У них зазвичай беруть участь найактивніші члени партії.
Реєстрація учасників кокусу в Айові. Фото: Britannica

Праймеріз і кокуси відбуваються в різний час залежно від штату. За історичною традицією першими голосують штати Айова та Нью-Гемпшир, і цього разу голосування там стартуватиме 3 та 11 лютого відповідно. Результати голосування в цих штатах важать рівно стільки ж, скільки й в усіх інших. Утім певним чином вони «задають тон» подальшого голосування, визначаючи лідерів і аутсайдерів для виборців, а також даючи підказки самим кандидатам. Хоча Америкою ходить приказка «Виграй в Айові, і ти не зійдеш з екранів телевізорів», справді визначальним може стати «супер-вівторок» Це день, у який відбуваються попередні партійні вибори одночасно в багатьох штатах. Цього разу «супер-вівторком» буде 3 березня.

На цьому етапі з’являється перший неоднозначний момент. На праймеріз і кокусах жителі голосують насправді не за кандидатів від партії, а за делегатів від свого штату. Влітку, на загальнонаціональних партійних з’їздах ці делегати голосують від імені жителів штату, і зрештою обирають єдиного кандидата від партії. Таким чином американці ніби ввіряють свої голоси, а не виражають їх напряму. Але на цьому дивацтва не закінчуються.

Припустимо, в серпні вже стають відомими кандидати від обох найбільших партій, їхні кампанії набирають обертів і ресурсів, відбуваються теледебати і згодом настає день Х, коли теоретично всі американці старше 18 років прямують до виборчої дільниці. Та вони знову не віддають свої голоси напряму ані республіканцю, ані демократу, ані незалежному. Голоси прямують до Колегії виборців (Electoral College) – 538 представників, що розподіляються по штатах пропорційно до чисельності населення та зазвичай є представниками партії на місцях. І знову ж таки «ввірені» голоси лише потім прямують до своїх кандидатів.

Протести з вимогою скасувати Колегію виборців. Фото: Washington Examiner

Цей крок, як і тонкощі праймеріз і кокусів, виглядають непотрібною тратою ресурсів і часу. Більше того, через те, що голоси десятків мільйонів американців по суті конвертуються в 538 голосів представників, вони втрачають свою вагу та можуть викривити справжні результати. Так сталося нещодавно, у 2016 році, коли Гілларі Клінтон отримала абсолютну більшість голосів американців, однак голоси Колегії виборців розподілилися на користь Дональда Трампа. Цей елемент, на думку його прихильників, виступає носієм історичної пам’яті й традицій батьків-засновників, а також компромісом між прямою та представницькою демократією та гарантією рівного представництва усіх штатів. Однак у Конгресі вистачає опонентів Колегії, що вважають її найбільшою «пухлиною» в державному апараті США. Зокрема, скасувати таке голосування обіцяють і деякі кандидати-демократи.

Хронологія 2020

03 Лютий 2020

Перші попередні вибори

Кокуси в Айові від обох партій

03 Лютий 2020
07 Червень 2020

Останні праймеріз

Демократичні праймеріз на Віргінських островах

07 Червень 2020
13 Липень 2020

Національний з’їзд Демократичної партії

Триватиме 4 дні в місті Мілуокі

13 Липень 2020
24 Серпень 2020

Національний з’їзд Республіканської партії

Триватиме 4 дні в місті Шарлотт

24 Серпень 2020
03 Листопад 2020

День виборів

Загальнонаціональні вибори у США

03 Листопад 2020

Ось так у загальних рисах виглядатиме американський електоральний календар на 2020 рік. Виборчі ж кампанії вже в самому розпалі. Чимало кандидатів вже встигли покинути перегони з різних причин, а їхні позиції за соціологічними опитуваннями іноді кардинально змінювалися. Та поки більшість теледебатів уже відбулася, а рейтинги більш-менш стабілізувалися, зупинимося на декількох американських політиках, що принаймні мають шанс очолити США вже в листопаді.

Демократи-кандидати

Разом із тими, хто відкликав свою кандидатуру, можна нарахувати близько 30 демократів, що вирішили брати участь у боротьбі за президентську владу. Зараз же реальних претендентів залишилося 12. Серед них є конгресмени, губернатори, мери та навіть бізнесмен. Та принаймні 8% народних голосів зараз отримують лише четверо з них. Тож зупинимося детально саме на цих особистостях та їхніх кампаніях.

Той самий Байден

Джозеф Байден є давно й добре відомим американським політиком. Він двічі посідав посаду віце-президента США за Барака Обами та навіть був нагороджений ним медаллю Свободи.

Барак Обама нагороджує Джо Байдена медаллю Свободи президента США в 2017 році. Фото: The Ner York Times

Байден є типовим центристом, не займає радикальних правих чи лівих позицій. Він будує свій меседж на основі ідей двопартійності та національної єдності. Посилаючись на свій багатий досвід роботи в американських владних структурах, він переконує, що з системою правління в США все добре, лиш потрібно навчитися шукати міжпартійний компроміс. Із цією позицією не погоджуються багато його однопартійників, не кажучи вже про республіканців. Двічі віце-президент також прагне повернути Америці роль глобального лідера й захищати її, а також, як наступник Барака Обами, наполягає на реформі системи охорони здоров’я.

Джо Байден разом із сином Хантером, що опинився в центрі скандалу з компанією Burisma в Україні. Фото: Bloomberg

У попередній адміністрації Джо Байден вважався чи не головним відповідальним за Україну: він часто бував у Києві, а в грудні 2015 навіть виступив з промовою у Верховній Раді. Саме України й сягають корінням останні проблеми, з якими стикнувся Байден влітку 2019 року. Ідеться про скандал з компанією Burisma, до правління якої входить його син, Хантер. Та попри незначне падіння з моменту витіку інформації про можливі корупційні схеми, рейтинги Джо Байдена кардинально не змінилися, і він все ще залишається лідером опитувань.

Читайте також: Як Україну втягнули в передвиборчу суперечку США

Вермонтський реванш

Сенатор Вермонту Берні Сандерз – найстарший кандидат. Він відносить себе до прогресивістів та в період між виборами взагалі надає перевагу позапартійності та незалежності. Однак висуватися він вирішив від Демократичної партії, як і в 2016 році, коли він програв загальнонаціональні праймеріз Гілларі Клінтон.

Берні Сандерз під час виступу перед профспілками. Фото: Getty Images

Програма Сандерза – зі значним ухилом вліво та характерно соціалістична. Його джерелом натхнення є скандинавська модель економічного розвитку та демократії, і подібну до неї він мріє побудувати у США. Звідси – ключові елементи його програми: боротьба зі змінами клімату (включно з активною підтримкою Green New Deal), бідністю та соціальною нерівністю, а також безкоштовне навчання в коледжах.

Читайте також: Новий зелений курс, або американське яблуко розбрату-2019

Берні Сандерз поставив за мету довести, що кампанію, як і успішну державу, можна провести без олігархів. Лише за першу добу після оголошення рішення балотуватися в президенти сенатор зібрав майже 6 мільйонів доларів пожертв від звичайних громадян. А за підсумками року Сандерз вийшов у лідери за обсягом зібраних коштів, при чому середній розмір переказів становив усього лише 18 доларів США.

Юристка з Гарварду

Подібним успіхом від добровільних переказів може похизуватися й Елізабет Уоррен. Сенаторка Массачусетсу також будує свій рейтинг на підтримці робочого та середнього класу. Електорат Уоррен та Сандерза багато в чому перетинається, а отже ці яскраво виражені ліберали становлять неабияку конкуренцію один одному.

Сенаторка Уоррен часто бере з собою в поїздки до виборців свого чоловіка та улюбленого собаку. Фото: The Boston Globe

Та Елізабет Уоррен викликає більше довіри серед розчарованих в істеблішменті американців, адже її політична кар’єра зовсім недовга. Головним чином вона все ж професор Гарвардської школи права, а отже відмінно знається на питаннях внутрішньої політики й законодавства.

Ключовим пунктом її програми є податок на багатство, який вона сама називає «податок двох центів», бо він зобов’язує 1% найбагатших американців виплачувати 2 центи з кожного долара їхнього понаднормового прибутку. З цих грошей Уоррен планує покрити студентські борги, медичне обслуговування, дитячі виплати та інше. Не менш важливими для неї є цілі реформи кримінального права та усунення «корумпованих інститутів лобізму й Колегії виборців».

Мер Піт

Цей кандидат вже малоймовірно пережене попередніх за голосами, але від цього він не перестає вартувати нашої уваги. Піт Буттіджидж – американець з мальтійським корінням, який через складність свого прізвища просить називати його «мер Піт».

Він і дійсно став мером невеликого міста в штаті Індіана, при чому у віці лише 29 років. Зараз йому 37, і він перший відкритий гей серед кандидатів у президенти, а також випускник Гарварду, ветеран, глибоко віруючий та мілленіал. У своєму містечку мера Піта нахвалюють за значні покращення інфраструктури, житлової та економічної ситуації.

Мер Піт Буттіджич зі своїм чоловіком праворуч. Фото: AP

Тож його пропозиції будуються загалом довкола великого інфраструктурного плану, підтримки іммігрантів і ЛГБТ+ спільноти, а також пенсійної і судової реформ. Рейтинги Піта Буттіджича злетіли до 11% у грудні на піку його популярності, однак реальний шанс перемогти в нього є хіба що в Айові.

Стартапер, мільярдер і прокурор

Окрім чотирьох лідерів кампанії-2020 уваги гідні програми багатьох кандидатів. Утім, аби детально не зупинятися на кожному з них, виділимо ще декількох цікавих особистостей, які набирають від 3% до 7% голосів.

Ендрю Янг на останніх з дебатів. Фото: The Daily Beast

Бізнесмен Ендрю Янг, наприклад, оголосив про свої президентські амбіції ще в 2017. Будучи жодним чином не пов’язаним з політикою підприємцем з Кремнієвої долини й засновником стартапів, він в основному пропонує нестандартні економічні рішення. Одним з таких став безумовний базовий дохід, введення якого Янг спробував вичерпно обґрунтувати.

Екс-голова американського мегаполісу Майкл Блумберг. Фото: АР

Чимало обговорення викликало також висування екс-мера Нью-Йорка та мільярдера Майка Блумберга. Попри обіцянку не йти в президенти, Блумберг виправдав це рішення своєю стурбованістю «занадто лівим поворотом» у Демпартії.

Емі Клобучар – авторка багатьох законопроектів у Сенаті. Фото: The Daiy Beast

Прагматизмом і центристськими поглядами відрізняється й прокурор Емі Клобучар. Авторці численних законопроектів у Конгресі, їй пророкували звання першої жінки-президента в США. Та, вочевидь, її програма, зосереджена на правах жінок і боротьбі з наркозалежністю, не привабила достатньо прихильників.

Республіканці та фіктивна конкуренція

Від Республіканської партії фактично висуваються троє кандидатів, а ще один відкликав свою кандидатуру. Та всі, включно з їхніми колегами, політологами та населенням, чудово розуміють, що Дональд Трамп у цій номінації непереможний. Тим не менш, в загальних рисах їхні пропозиції описати таки варто.

Другий термін

За американською конституцією президент має право обиратися не більше, ніж на два терміни. Цією можливістю Дональд Трамп збирається скористатися наповну, і про намір балотуватися він оголосив у лютому 2019 року. Але, як написали у Washington Post, з першого ж дня на посаді президента Трамп уже почав наступну кампанію.

Головна мета Дональда Трампа – продовжувати досягнення, здобуті за перший термін. Фото: CNN

Як і, мабуть, у багатьох чинних президентів, передвиборча програма чинного голови держави будується більше на досягненях і намірі продовжувати поточну політику, ніж на нових обіцянках. Дональд Трамп і далі фокусується на підтримці бізнесу й підприємців зі США, жорсткій зовнішній політиці та легальній міграції. І навіть слоган його кампанії лише трохи змінився з 2016 року: «Keeping America Great».

Уолш та Уелд

Двома іншими кандидатами від республіканців є Джо Уолш та Білл Уелд. Однак разом узяті, вони не набирають і 20% у соцопитуваннях.

Екс-губернатор Массачусетсу та колись лібертаріанець Білл Уелд підтримує стриману економічну політику, скорочення витрат та податків. Він відкрито заявляв, що вважає Дональда Трампа «хворим на голову». Тож більшість його виборців – віддані консерватори, яким не до вподоби політика чинного президента.

Єдині конкуренти Трампа серед однопартійців. Фото: Business Insider

Іншим традиційним республіканцем та прихильником Руху чаювання (політичний рух у США, що виступає за скорочення податків і зменшення ролі державного регулювання) є Джо Уолш. Його ключові ідеї сильно нагадують ідеї Дональда Трампа, хоча сам Уолш заперечує це у своїй програмі та наполягає, що він «інший».

Прогнози

Лунає чимало припущень щодо чинників, які могли б остаточно вибити Дональда Трампа з колії президентських перегонів або принаймні значно вплинути на рейтинги. До них відносили і його відмову публікувати податкову декларацію, і скандальну справу щодо дзвінка Зеленському, що призвела до імпічменту, і авіаудар по аеропорту Багдада із вбивством генерала Сулеймані.

Читайте також: Бомба уповільненої дії: як Іран та США опинилися на порозі війни

Та насправді опитування демонструють, що з будь-яким кандидатом від демократів Трамп іде на рівних. Іноді рейтинги свідчать про шанси рівно 50 на 50. Отже, популярність американскього президента не похитнули навіть найгучніші скандали. Поки що. Адже попереду на нього чекають розгляд статей імпічменту в Сенаті, нові слухання та свідки, а також непередбачуваний розвиток подій в Ірані.

Але навіть якщо номінант від Республіканської партії вже майже остаточно відомий, гонка демократів далека від завершення. Кокус в Айові та подальші праймеріз в Нью-Гемпширі й інших штатах можуть змінити поточну ситуацію непередбачуваним чином, а отже перемога Джо Байдена не гарантована. Хоча його центристська позиція, на думку багатьох фахівців, змогла б згуртувати набагато більше виборців, ніж яскраво виражений демократичний соціалізм Байдена чи Уоррен.

Сьомі дебати між кандидатами від Демпартії. Фото: Reuters

Зараз складно передбачити, чи обиратимуть на праймеріз наступного кандидата від Демпартії за його програмою, чи все ж шукатимуть сильного та впевненого суперника Дональду Трампу. Американська передвиборча кампанія зараз надзвичайно чутлива до різких змін всередині та ззовні. Але вже незабаром прогнози можна буде робити сміливіше.

Євдокимова Олександра

Головне фото: The New York Times

Джерела:

  1. Вибори у США: кокуси, праймеріз та інші тонкощі
  2. 2020 Presidential Election Calendar
  3. Presidential Candidates 2020: Here’s Who’s Running So Far