Круговерть протестів та обурень. Чому протестує Ірак

З 1 жовтня 2019 року в Іраку відбуваються антиурядові протести, у яких загинуло вже понад 450 людей. 10 січня протести вибухнули з новою силою. Тоді люди відзначали 100 днів з моменту початку демонстрацій, які тривають і до сьогодні. Протести, несформований кабмін, вбивство іранського генерала Сулеймані на території Іраку, тиск Ірану та проблема виведення американських військ з території країни – все це погіршує політичну кризу, яка склалася. То що, власне, відбувається в Іраку зараз?

Як почалися протести

Ірак входить у четвірку країн з найбільшими запасами нафти у світі, але у 2014 році майже чверть населення країни проживала на менш ніж 2 долари в день. У 2018 році рівень безробіття сягнув 7,6%. Він фактично не змінився з 2014 року, коли Ірак потерпав від війни з Ісламською Державою, що захопила значну частину заходу та півночі країни.

Заворушення розпочалися в південних регіонах Іраку, де проживають в основному шиїти, та швидко поширилися усією країною. Каталізатором протестів стало звільнення з посади популярного серед народу генерала та керівника Служби боротьби із тероризмом Абдула Вахаб-Аль-Сааді.

Люди протестували проти безробіття, вимагали покінчити з корупцією та непотизмом, а також закликали збільшити заробітну плату та поліпшити державні послуги на кшталт електроенергії, транспорту, охорони здоров’я, освіти та комунальних послуг.

Масові протести в Іраку проти корупції уряду обернулися жорстокістю поліції. На фото проти протестувальників застосовують сльозогінний газ, жовтень 2019. Фото: Ahmad Al-Rubaye/Agence France-Presse – Getty Images

Менше ніж за тиждень після початку протестів вже налічувалося більше ніж 90 убитих та 2500 поранених. Окрім того, аби не дати демонстрантам виходити на протести, влада запровадила комендантську годину та відрізала доступ до інтернету на 75% території країни.

Читайте також: Край диктатури. Як у Центральній Азії президенти правлять десятиріччями

Ще за 2 місяці, наприкінці листопада, внаслідок протестів вже налічувалося 340 убитих. 22 листопада поліція зіткнулася із мітингарями на центральному мосту в Багдаді, а на півдні країні були сутички біля блокованого протестувальниками головного порту країни Умм-Каср.

У зв’язку з ситуацією в країні Ірак навіть відвідав віцепрезидент США Майк Пенс, який зустрівся з президентом Берхемом Саліхом і прем’єр-міністром Аділем Абдул-Мехді, а також з президентом Курдської області Іраку Нечірваном Берзані.

Віце-президент Майк Пенс зустрічає президента Курдської області Іраку Нечірвана Барзані, ліворуч, в Ербілі, Ірак, 23 листопада.

Головний клірик шиїтів Іраку Верховний аятолла Алі ас-Сістані закликав владу реформувати виборче законодавство, вбачаючи у цьому єдиний шлях до примирення.

Не витримавши тиску, уряд Іраку на чолі з прем’єр-міністром пішов у відставку. Незважаючи на це, прем’єр Аділь Абдул-Мехді досі залишається виконувачем обов’язків прем’єр-міністра, адже ані парламент, ані президент ніяк не можуть визначитися з новою кандидатурою на цю посаду.

Прем’єр-міністр Іраку Аділь Абдул-Мехді. Фото: AP

Ситуація натепер

10 січня в Іраку знову спалахнули протести, присвячені ста дням з моменту початку демонстрацій восени. Люди знову виходили на площу Тахрір в центрі Багдаду, а потім маршем пішли в сторону урядового кварталу столиці. Схожі протести відбулися і в інших містах.

Мітинги були спрямовані проти американської окупації (іракці виступають за видворення американської армії з країни) та проти теперішньої еліти, яка ніяк не може сформувати уряд.

Іракські демонстранти під час антиурядових акцій протесту в Багдаді, Ірак, 27 грудня 2019 року. Фото: Таєр аль-Судані/Reuters

17 січня видання «Аль-Джазіра» повідомляло, що від початку протестів в Іраку загинуло 450 людей, а у п’ятницю 10 січня снайпер убив двох місцевих журналістів, що висвітлювали протести в південному місті Басра.

Читайте також: Навіщо Туреччина розгорнула операцію в Сирії

На фоні цього з’явилася постать Муктади Аль-Садра – шиїтського проповідника, лідера одного з найбільших парламентських блоків. Саме він закликав урядовців сформувати уряд протягом 15 днів. Президент Берхем Салех мав призначити нового голову уряду.

Шиїтський проповідник Муктада Аль-Садр. Фото: HAIDAR HAMDANI/AFP/Getty Images

У своєму зверненні до народу Аль-Садр, що сам має неабиякі політичні амбіції, заявив, що іракській владі необхідно відновити незалежність та авторитет. Цікаво, що самі демонстранти не в захваті від Садра, вони радше скептично ставляться до його мотивів.

«Садр не має нічого спільного з нами. Ми не хочемо його, ми не хочемо його ополчення. Він є частиною проблеми, – заявив 24-річний Хозаму Хунайді виданню «Аль-Джазіра».Я радше помру, ніж піду під його прапорами. Я тут уже три місяці, сплю на холоді, стикаюся з небезпекою – я це робив не для нього».

Очікувано, за 15 днів, тобто 19 січня 2020, уряду не було сформовано, президент не назвав нового прем’єра. І 20 січня протести вибухнули з новою силою. Демонстранти зібралися на площах по всьому Багдаду, за цей час там вже померло від 4 до 6 демонстрантів, 73 протестувальники та 15 федеральних полісменів отримали поранення.

Іракські антиурядові протестувальники блокують міст із сміттям та спаленням шин у південному іракському місті Насирія. Фото: AFP

Протестувальники по всій країні блокують траси та адміністративні установи. У місті Басра заблокували дорогу до порту, з якого відвантажують нафту, на фоні цього там розпочалися збройні сутички поліції з місцевим населенням. В деяких провінціях країни 20 січня оголосили вихідним, адже було неможливо працювати за умов такого хаосу.

Вже 24 січня в Багдаді пройшов «мітинг мільйонів», який ініціював згадуваний вище Муктада Аль-Садр. Весь мітинг був направлений проти американської військової присутності, його підтримали всі шиїтські організації та угрупування, такі як «Батальйон Хезболли» та інші. Запросили на мітинг також курдів та сунітів, які не надто підтримують ідею видворення американців.

Прихильники шиїтського проповідника Муктада аль-Садр збираються в Багдаді, Ірак, п’ятниця, 24 січня 2020 року. Фото: AP

Сам мітинг пройшов досить спокійно, але вже на другий день після нього сили безпеки Іраку спробували розігнати протестувальників в Багдаді та інших містах, а також розблокувати міжнародні траси. Без сутичок не обійшлося щонайменше 2 протестувальників було вбито і 35 поранено. Траси розблокувати так і не вдалося.

Цікаво, що прибічники проповідника Аль-Садра розійшлися до початку розгону мітингів. Його вже називають «зрадником революції», адже ходять чутки про те, що Аль-Садр домовився з урядом і тепер допомагає йому розганяти протести.

Тим часом, в парламенті Іраку не прослідковується одностайності в майже жодному з питань. Партії не можуть досягти компромісу щодо кандидатури прем’єра, а протести все тривають, причому з новими жертвами. 27 січня посольство США в Іраку знову піддалося обстрілам. Хто це зробив – невідомо, тому прихильники різних політичних органів звинувачують один одного, що ще більше дестабілізує ситуацію.

Президент Іраку Бархам Саліх ще 26 грудня подав парламенту подання про свою відставку. Та поки рішення не затвердить уряд, Саліх залишається на посаді і виконує свої обов’язки. Нещодавно поки що чинний президент заявив, що якщо парламент не визначиться з кандидатурою прем’єр-міністра, він призначить його сам.

Президент Іраку Бархам Саліх виступає під час прес-конференції з президентом Франції Еммануелем Макроном в Єлисейському палаці в Парижі, 25 лютого 2019 року. Фото: AP Photo/Christophe Ena, Pool

Відтоді як у листопаді 2019 у відставку подав прем’єр, на цю посаду претендувало вже двоє людей. Перший не сподобався протестувальникам, другому відмовив сам Саліх.

Зараз на цю посаду претендують 4 людей і президент має обрати когось до кінця тижня. Майже всі вони так чи інак зв’язані з США. Попередні ж проіранські кандидати провалилися.

Американська армія в Іраку – чи надовго

Єдине рішення, яке останнім часом вдалося прийняти іракському парламенту, стосувалося видворення військ США з території країни. Відповідне рішення депутати прийняли 5 січня після атаки на іранського генерала Касема Сулеймані в Іраку. Разом із ним тоді загинув іракський військовий Абу Маґді Аль-Муґандес.

Абу Маґді Аль-Муґандес – заступник командувача спеціальних підрозділів «Сили народної мобілізації» в складі Збройних сил Іраку. Ці формування, куди входять шиїтські, сунітські, християнські, ассирійські, єзидські добровольці, були створені в 2014 році для оборони Багдаду від сил терористів Ісламської Держави.

Іракські політики багато в чому залежать від Ірану та інших зовнішніх чинників, тому рішення про армію США було прийнято без особливих перепон.

Парламент Іраку. Фото: Reuters

Люди на вулицях теж виступають проти «американської експансії», але ось уже більш ніж два тижні Ірак та США зволікають з перемовинами. Серед мітингувальників виникає думка, що, можливо, уряд не так вже й хоче позбавитися американської армії на території Іраку.

Американські війська з’явилися в Іраку ще у 2014 році за наказом Барака Обами для боротьби з Ісламською Державою. ІД захопила курдські території у північному Іраку і уряд попросив допомоги у армії США. Там вона й залишається дотепер.

На сьогоднішній день сила ІД значно зменшилася після низки поразок на пізніх стадіях громадянської війни в Сирії. Здавалося б, особливої потреби у наявності «американських друзів» в Іраку немає. Тим не менш, велика частина вашингтонського політичного істеблішменту розглядає повне відкликання з Іраку як «запрошення» для терористів. Іракська армія, запевняють вони, не в змозі самостійно впоратися із загрозою.

Читайте також: Туреччина, США, Росія, курди та терористи. Що відбувається в Сирії?

Зараз же США погрожують Іраку санкціями та закриттям доступу до рахунків в Федеральному резервному банку, якщо Багдад і далі буде педалювати тему з відходом американських військ. Можливо, саме цього бояться іракські політики.

Попри офіційне прохання Іраку надіслати делегацію для обговорення графіків виведення військ США з країни, офіційний Вашингтон також натякає, що збереже свої війська в Іраку, незалежно від того, що думає про це офіційний уряд в Багдаді і всупереч його рішенням. Втім союзники США (Канада, Словаччина, Словенія, Хорватія і Німеччина) вже почали виводити свої війська з Іраку.

Ситуація прояснюється на Міжнародному економічному форумі в Давосі, де все ще президент Іраку Бахрам Саліх зустрівся з президентом США Дональдом Трампом, попри застереження проіранських шиїтських партій.

Президент США Дональд Трамп зустрівся з іракським колегою Бархам Саліхом під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Фото: Reuters

Саліх і Трамп обговорили стратегічне партнерство на базі «спільних інтересів», як висловився іракський президент. Це відображає позицію курдів, які хочуть, щоб США залишилися в Іраку (Це і не дивно, враховуючи те, що Саліх вступив у партію «Патріотичний союз Курдистану» ще в 1976 році – прим. ред.). Саліх зберіг нейтральну позицію, аби догодити як Тегерану, так і Вашингтону.

Трамп дав зрозуміти, що поки не збирається ні забирати війська, ні посилювати військову присутність в Іраку, щоб не допустити ескалації з Іраном.

Читайте також: Бомба уповільненої дії: як Іран та США опинилися на порозі війни

Про-іранські шиїтські сили в Іраку почали розгортати кампанію по тиску на США з метою витіснити їх з країни. Нове керівництво спецпідрозділу «Аль-Кудс» в складі іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) ініціювало збори шиїтських бригад Іраку та Лівану для вироблення єдиної стратегії протидії американцям в регіоні.

US troops will be out of Iraq in 3 weeks, leaving the world's largest embassy and an uncertain legacy. We hear some disturbing assessments of what the future may bring.
США одного разу вже виводили свої збройні сили з Іраку. На фото солдати армії США несуть свої сумки під час підготовки до виїзду з табору Аддер 6 грудня 2011 року в Кемпінг Аддер, поблизу Насирії, Ірак. Фото: Joe Raedle/Getty Images

Де-юре, за іракським та міжнародним правом, американські солдати знаходяться в Іраку незаконно, їхня присутність розцінена там як військова окупація. Проте забрати свої війська США не можуть, адже це вдарить по іміджу передвиборчої кампанії Трампа та по міці Штатів в цілому.

До речі, США одного разу вже виводили свої збройні сили з Іраку. Після завершення війни в Іраку, яка тривала з 2003 року, та повалення режиму Саддама Хусейна тодішній президент США Барак Обама оголосив про повне виведення американського контингенту з Іраку. 

На даний момент ситуація вкрай важка. Американці, що не збираються йти з Іраку, протестувальники, які твердо стоять на своєму, та уряд, який ніяк не може вийти з кризи та на який тиснуть як Іран, так і США. Як країні вдасться вийти з цієї ситуації – поки невідомо. Залишається лише спостерігати за подіями.

Кухар Дарина

Головне фото: Yeni Safak