Росія, Україна та ПАРЄ: трикутник дружби та ненависті

Літня сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи прикула увагу всього світу до зали засідань у Страсбурзі. 25 червня Російська Федерація без усіляких обмежень та зобов’язань отримала своє право голосу в цьому органі, яке було втрачене ще чотири роки тому. Як так сталося, що в міжнародній інституції, що перша в світі визнала російську агресію, закрили очі на порушення її базових цінностей і принципів?

Стисло про Раду Європи

Рада Європи – організація європейських держав, метою якої є координація співпраці європейських країн в галузі правового порядку, демократичного розвитку та захисту прав людини. Офіційно її заснували 1949 року десять країн, визначивши, що до її складу може доєднатися будь-яка європейська держава, що визнає верховенство права та зобов’язується надати своїм громадянам основні права і свободи. До складу ПАРЄ на сьогодні входять 47 країн: усі члени Євросоюзу і більшість пострадянських держав, крім країн Центральної Азії та Білорусі. Україна є її членом з 1995 року.

Зала засідань у штаб квартирі Ради Європи, м.Страсбург, Франція. Фото: Reuters

Парламентська асамблея – це ключовий консультативний орган при Раді Європи, який складається із представників парламентів країн-членів. Його основною задачею є моніторинг за дотриманням прав і свобод людини та міжпарламентська співпраця в цьому напрямку. Кількість депутатів від держав коливається залежно від кількості населення та інших факторів. За ініціативою Асамблеї було розроблено багато міжнародних договорів, відомих як європейські конвенції. Найбільш відомою з них є Європейська конвенція з прав людини, відкрита для підписання 1950 року. Важливим органом, що контролює її дотримання, є Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ). Парламентська асамблея збирається на пленарні засідання в Палаці Європи у Страсбурзі чотири тижні на рік (січень, квітень, червень, жовтень).

Непроста історія відносин

З моменту приєднання до Ради Європи Росія зазнавала критики з боку країн-учасниць за порушення прав людини, війну в Чечні, згортання демократичних свобод та тиск на медіа. Питання про право голосу в Парламентській Асамблеї та про членство Росії в організації має глибоке коріння.

Російські делегати вже були позбавлені права голосу у квітні 2000 року: Рада Європи ввела санкції проти Росії через війну в Чечні. Крім того, ПАРЄ рекомендувала Комітету міністрів РЄ почати процес виключення Росії з організації і закликала країни-члени звернутися до Страсбурзького суду з прав людини з міждержавним позовом до Росії з приводу порушення прав людини в Чечні. Жодних кроків по відношенню до Росії зроблено не було, і в 2001 році право голосу російським делегатам вже нової ротації повернули. Пізніше РФ відхилила пропозицію ПАРЄ про створення міжнародного трибуналу для розслідування військових злочинів, скоєних в Чечні.

Європейський суд з прав людини під час слухання щодо порушення основних свобод громадян Чечні. Фото: AP

З 2002 року і надалі продовжувалися спроби притягнути країну до відповідальності за систематичні порушення прав людини, зокрема і щодо Чеченської республіки. Однак справа не доходила далі, ніж до резолюцій, які можуть закликати, засуджувати, рекомендувати, але не зобов’язувати до жодних дій.

У 2008 році група делегатів ПАРЄ пропонувала позбавити РФ права голосу в зв’язку з подіями в Південній Осетії, але бюро Асамблеї відкинуло цю пропозицію. У своїй резолюції ПАРЄ назвала непропорційним і протиправним застосування сили як Грузією, так і Росією. Повторна спроба грузинської делегації позбавити російську делегацію права голосу теж зазнала поразки.

Починаючи з 2015 року Конституційний суд РФ почав ставити під сумнів правомірність деяких положень закону про ратифікацію Європейської конвенції прав людини. Це продовжилось постановою, що рішення ЄСПЛ не може набувати чинності в Росії, тому що заходи, спрямовані на їхнє здійснення, суперечать Конституції Росії.

Позбавлення права голосу

10 квітня 2014 року ПАРЄ 154 голосами «за» ухвалила резолюцію із засудженням приєднання Криму до Росії, охарактеризованого документом як анексія даної території. Також, у зв’язку з даними подіями, було прийнято рішення позбавити російську делегацію права голосу, заборонити росіянам займати керівні посади в ПАРЄ та брати участь в місіях спостерігачів ПАРЄ до кінця року. 28 січня 2015 року ПАРЄ підтвердила повноваження російської делегації, але призупинила її право голосу до квітня. У відповідь російська делегація призупинила діяльність в ПАРЄ до кінця року. Відтоді санкції щодо депутатів РФ продовжувалися кілька разів, оскільки Москва не виконала жодного пункту відповідних резолюцій, які стосувалися російської агресії щодо України.

Російська делегація в ПАРЄ на чолі з Олексієм Пушковим у 2014 році. Фото: Дзеркало Тижня

Організація неодноразово закликала Росію до миру: вивести своїх військових з України та припинити постачання зброї бойовикам, провести міжнародне розслідування усіх злочинів на Донбасі. На знак протесту з січня 2015 року російська делегація не бере участі в засіданнях ПАРЄ, хоча її депутати мають право виступати на сесіях та працювати у комітетах ПАРЄ. Організація також критикувала Росію за грубі порушення прав людини: резолюція критикує рішення Конституційного суду Росії, в якому говориться, що «ні Конвенція з прав людини, ні правове становище Європейського суду з прав людини не можуть скасувати пріоритетності конституції Росії» .

Президент РФ Володимир Путін та Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд. Фото: РИА Новости

Утім 27 листопада 2017 року генеральний секретар організації Турбйорн Ягланд у інтерв’ю британській газеті Financial Times повідомив про можливість скасування санкцій, запроваджених щодо РФ у 2014 році після анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

Усе зводиться до грошей

Пояснення цим феноменам є і воно дуже просте – Росія входить до числа 5 найбільших спонсорів організації. Щорічні внески до загального бюджету визначаються за формулою, що враховує кількість населення та ВВП. Таким чином, разом із Францією, Німеччиною, Італією та Великобританією Російська Федерація раніше забезпечувала більше 50% фінансування. А конкретно йдеться про 33 мільйони доларів щорічно, без яких Рада лишилася на 2018 та 2019 роки.

Частки найбільших країн-членів Ради Європи у загальному бюджеті на 2019 рік за даними Financial Times

У другій половині 2017 року Росія припинила платити внески до Ради Європи. У МЗС Росії заявили, що це триватиме до повного відновлення повноважень російської делегації. У Києві вважали, що Москва шантажує РЄ, домагаючись поновлення права голосу своєї делегації в ПАРЄ без поступу в питанні Криму та конфлікту на Сході України. Між тим прогалина в бюджеті РЄ виявилась значною та далася взнаки у відношенні багатьох проектів.

Протест у Німеччині проти повернення РФ до ПАРЄ. Фото: KyivPost

Установчі документи Ради Європи свідчать, що країна, яка не сплачує членські внески, може бути позбавлена представництва в організації. Правило було уточнено в 1994 році: достатньо, якщо держава не платить протягом 2 років. Якщо би це трапилося, то в 70-річній історії Ради Європи був би прецедент.

У РЄ говорили, що червень 2019 року – ключовий термін, тому що якраз спливає термін 2 років. Під час екстреної зустрічі Комітету міністрів Ягланд навіть дав розпорядження представникам країн-членів РЄ готувати бюджет організації на 2019 рік без урахування фінансового внеску Росії. Однак події почали розгортатися в інший бік.

Що пішло не за планом

9 жовтня 2018 року ПАРЄ відправила на доопрацювання документ, який може зняти санкції з Росії. Йдеться про проект резолюції, яка, хоч і має технічний характер, у разі ухвалення прокладає шлях до відновлення повноцінної участі російської делегації в ПАРЄ. Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд вважав, що «йдеться не про Європу, яка благає про російські гроші; йдеться про права мільйонів російських громадян, європейську єдність, підтримку діалогу між державами-членами». Голосування тоді відклало розгляд повернення, що в Україні вважалося перемогою, проте вже взимку дискусії поновилися.

Українська делегація співає гімн російській журналістці в холі штаб-квартири Ради Європи, 9 жовтня. Фото: Радіо Свобода

17 травня 2019 року під час засідання Комітету міністрів РЄ у Гельсінкі міністри закордонних справ більш як 30 держав-членів виступили за рівну участь усіх країн-членів у статутних органах організації та наголосили на зобов’язаннях платити регулярні внески. Це опосередковано відкривало можливість зняття санкцій з Росії. Голова МЗС РФ Сергій Лавров сказав, що заява Комітету міністрів може дозволити подолати кризу у російсько-європейських відносинах. Міністри ж обгрунтовували своє рішення тим, що організація важлива як платформа для діалогу та співпраці. Крім того, цієї червневої сесії в ПАРЄ піднімалися важливі питання виборів генерального секретаря (найвища посада в організації; у 2009 2019 її займав Турбйорн Ягланд прим. ред.) та суддів ЄСПЛ. Через наміри повернути Росію міністра закордонних справ України на засіданні у Фінляндії не було.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на засіданні Комітету міністрів Ради Європи. Фото: МИД РФ

24 червня відкрилася літня сесія Парламентської асамблеї. Головним питанням порядку денного сесії став проєкт резолюції авторства бельгійки Петри де Суттер. У ньому ідеться про зміну правил організації щодо запровадження санкцій стосовно делегацій: пропонується унеможливити позбавляти національні делегації права голосувати, виступати, а також права бути представленою в асамблеї та її органах. У той же день росіяни підготували список нової делегації. 3 червня проєкт вже схвалив Регламентний комітет.

Авторка доповіді Петра де Суттер. Фото: Council of Europe / Klara Beck

У своєму коментарі ініціативна група російських правозахисників заявила, що доповідь пані Суттер вирішує «невідповідність між положеннями Правил процедури Асамблеї та принципом рівності держав-членів в ухваленні ключових рішень відповідно до Статуту». Вони висловили занепокоєння ізоляцією Росії та безкарністю, викликаною обмеженням доступу до ЄСПЛ.

Упродовж трьох тижнів українська делегація працювала над тим, щоб переконати Асамблею не ухвалювати цю резолюцію до того, як вона відкриє літню сесію.

Напруга в Страсбурзі зростає

Літня сесія не встигла відкритися, а вже відзначилася непорозуміннями. «Українська делегація звернулася до регламентного комітету ПАРЄ з проханням відсторонити президента Асамблеї від ведення засідання через грубі порушення нею регламенту і неповагу до депутатів», – проінформувала Ірина Геращенко після інциденту з Ліліан Морі-Паск’є, яка на свій розсуд змінила порядок денний засідання. Українські та британські депутати вимагали дотримання процедури, але голова заявила, що не бачить порушень.

Президент ПАРЄ Ліліан Морі-Паск’є. Фото: Council of Europe/Sandro Weltin

Далі в залі Асамблеї відхилили пропозиції щодо проведення надзвичайних дебатів про притягнення Росії до відповідальності за несплату членських внесків до бюджету організації, а також щодо покарання винних у катастрофі пасажирського літака рейсу МН17. «Саморуйнування ПАРЄ почалося», – зробив висновок голова делегації Верховної Ради Володимир Ар’єв. Порядок денний засідання, сказав він, максимально сформований на догоду російській делегації, щоб забезпечити їй участь в Асамблеї.

Українська делегація під час консультації з Паск’є. Фото: Facebook Iryna Gerashchenko

Коли країни почали висловлювати свої думки щодо ймовірного повернення Росії до РЄ, звучали різні вимоги. Так, державна секретарка Франції перерахувала зобов’язання покрити заборгованість, допустити комісара РЄ з прав людини на свою територію, але про Україну було лише завуальовано згадано в контексті «політичних розбіжностей», що можуть виникнути в цьому питанні. Нагадаємо: жоден пункт із семи попередніх резолюцій ПАРЄ за період 2014—2018 років, що стосуються агресії Росії проти України, не виконаний Росією. 

Тоді Україна пішла шляхом нівелювання резолюції: делегація подала близько 200 поправок до резолюції. «За» проголосували лише 52 делегати, 110 – «проти». Під кінець дня Леонід Ємець, член делегації, висловився, що «рішення про повернення РФ погоджено на рівні керівництва». Вже тоді стало чітко видно, як поділилися делегації, хоча виступи окремих представників не завжди збігалися зі справжніми позиціями урядів. Через це Ємець назвав ПАРЄ «великим спектаклем».

Постійний делегат України при Раді Європи Леонід Ємець. Фото: Facebook Леонід Ємець

За словами українського делегата Георгія Логвинського, було очевидно, що за таких розкладів поправки ухвалені не будуть, а головною метою тепер було дати зрозуміти європейським партнерам, що відбувається. Він назвав це дипломатичною війною та сказав, що очікувати можна чого завгодно.

«Страсбурзька змова»

Через завелику кількість парламентарів, що мали намір виступити з приводу російського питання, депутати вранці почали звертатися до президента Морі Паск’є з проханням продовжити сесію. Відповідно, закриття було відкладено з 20:00 до опівночі. У додачу до напруги почалися суперечки щодо процедури голосування: чи потрібна проста більшість, як для звичайного рішення, чи кваліфікована в 2/3 голосів, як для зміни до регламенту.

Попри надії в ніч з 24 на 25 червня ПАРЄ схвалила резолюцію, що передбачала правки до Правил. Відтепер вони свідчать: «право голосувати, виступати і бути представленим в Асамблеї та її органах не можуть бути припинені або вилучені в ході оскарження чи перегляду повноважень».

Нічне засідання ПАРЄ 24 червня. Фото: Facebook Алексей Гончаренко

Крім зміни санкційного режиму з огляду на «виняткові умови» Росії було дозволено подати оновлений список членів делегації вже у червні, а не перед початком першої сесії наступного року, як це відбувається зазвичай. Таким чином вже з початком наступного дня країна могла повернутися до цього органу. А завдяки тому, що фактично резолюцію встигнули ухвалити в понеділок завдяки подовженню засідання, делегація мала достатньо часу, аби прибути до Страсбурга та включитися в роботу.

Друг пізнається в ПАРЄ

Резолюцію підтримали 118 представників держав-членів Асамблеї, 62 проголосували проти, 10 – утримались. Вочевидь, для ухвалення рішення вистачило простої більшості. Та предметом широких дискусій став розподіл голосів між різними європейськими країнами.

Результати голосування за резолюцію про зміну санкційного режиму. Фото: Facebook Iryna Gerashchenko

За зміни до режиму санкцій віддали свої голоси делегати Італії, Сербії, Азербайджану, Австрії, Туреччини. Попри нещодавні офіційні візити президента України до Франції та Німеччини ці держави також не заперечували, аби РФ відновила членство в ПАРЄ. Разом із Україною проти резолюції проголосували Грузія, Великобританія, Литва, Латвія, Естонія, Швеція та Польща. Розділилися думки членів делегацій від Вірменії, Хорватії, Молдови, Бельгії та інших. Після оскарження результатів голосування делегація від України покинула залу засідань.

На ранок 25 червня, коли Україна взялася за запуск процедури оскарження повноважень російської делегації, до нас доєдналася Грузія. Так, пропозиції висунула представниця грузинської делегації Ніно Гогадзе, а в цілому оскарження підтримали 50 депутатів різних держав.

Делегати від України, Великобританії, Грузії та Литви. Фото: Facebook Iryna Gerashchenko

Також поступили оскарження на процедурних підставах, адже в складі російської делегації є депутати, обрані в багатомандатному окрузі, включно з голосами жителів українського Криму. Це питання ПАРЄ передала на розгляд Венеціанської комісії (дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, що надає висновки про відповідність законів європейським стандартам та цінностям прим. ред.), а отже оскарження повноважень росіян через процедурні причини залишилося в силі. Тим не менш, до винесення рішення Комісії вони можуть повноцінно брати участь у роботі ПАРЄ .

Був Rusexit, став Ukrexit

За словами спікера російської Держдуми, одразу за прийняттям резолюції про зміну санкційного режиму послідувала їхня заявка на підтвердження своїх повноважень в Парламентській асамблеї Ради Європи та участь у ній. 25 червня делегати вже були в залі та заявили про готовність брати участь у виборах наступника Турбйорна Ягланда.

Російська делегація прибула до Страсбурга 25 червня. Фото: Facebook Леонид Толстой

У свою чергу українська делегація прийняла низку рішень, яку озвучив її голова Володимир Ар’єв: припинити участь в роботі літньої сесії, окрім питань щодо позбавлення повноважень російської делегації; звернутися до Верховної Ради за консультаціями та до президента й МЗС, аби негайно виробити чітку позицію щодо подальшої участі України в органах Ради Європи. «Ми не можемо сидіти в одному залі з убивцями», — написала на своїй сторінці в соцмережі Ірина Геращенко. Того ж дня Павло Клімкін заявив, що постійний представник України при Раді Європі Дмитро Кулеба відкликаний для консультацій.

Розвіювання останніх надій

26 червня на розгляд винесли резолюцію про повернення російської делегації. Перед початком засідання Україна подала 19 поправок до її тексту, що тим чи іншим чином обмежували рішення, а одна з них —блокувала його повністю. Попри тривалі дебати та численні виступи делегатів 116 зі 193 парламентаріїв проголосували за необмежене повернення РФ до Асамблеї. Склад сторін «за» та «проти» практично ідентичний тому, що приголомшив українську спільноту 24 червня. Поправки, внесені Україною, було відхилено.

Мапа голосування за повернення делегації РФ. Зображення: Радіо Свобода

На знак протесту проти безумовного повернення РФ 7 національних делегацій оголосили демарш у ПАРЄ. Спільно підписану заяву делегацій України, Грузії, Польщі, Словаччини, Литви, Латвії та Естонії зачитала представниця латвійської делегації Лінда Озола. Події останнього тижня в ній назвали «безпрецедентною кризою довіри до Ради Європи» та оголосили про повернення представників додому для консультацій з національними парламентами й урядами. Країни-підписанти заяви додали, що майбутнє Ради Європи знаходиться під загрозою, оскільки вона втрачає довіру людей, яких захищає, а останні її дії суперечать базовим цінностям та статуту. Єдиного делегата від Словаччини, що доєднався до спільної заяви від семи країн, зараз намагаються виключити зі складу національної делегації, і цей намір вже засудили в українському МЗС.

Демарш семи національних делегацій. Фото: Facebook Giorgi Kandelaki

У голосуванні за нового Генерального секретаря Ради Європи, якою стала міністерка закордонних справ Хорватії Марія Пейчіновіч-Бурич, українська делегація участі вже не брала. Щодо подальшої участі України в засіданнях Асамблеї, то за словами делегатки Марії Іонової, остаточне рішення буде тільки за парламентом, і передувати йому має обов’язкова консультація з президентом Зеленським. Крім того, представники від України скоординують свої дії з 7 вищезгадуваними національними делегаціями, які раніше оголосили демарш.

Віце-президенту від Росії — бути

Ще одним рішенням, яке заблокувала Україна та кількадесят депутатів разом із нею, було подання Росією кандидатури Леоніда Слуцького на пост віцепрезидента ПАРЄ. Посаду дійсно за квотами та ротацією має зайняти росіянин, однак саме Слуцький перебуває під дією санкцій США, ЄС та Канади з 2014 року, а також звинувачується в сексуальних домаганнях до журналісток.

Претендент на посаду віце-президента ПАРЄ Леонід Слуцький. Фот: Укрінформ

У результаті, проти нього проголосувала більшість парламентаріїв Асамблеї. Місце РФ на посаду віце-президента залишатиметься вакантним доти, доки кандидат від цієї країни не здобуде необхідної більшості. Тим часом сам Слуцький назвав повернення права голосу РФ кроком до визнання Криму російським.

Українська та світова реакція

Коментуючи останні події, МЗС України назвало останню резолюцію неприпустимою поступкою Російській Федерації, а також заявило про втрату авторитету Радою Європи та здатності ефективно захищати верховенство права, права людини та демократію в усіх державах-членах. Після обрання нового Генсека відомство висловило надію на реформу організації та нову стратегію управління для уникнення марнотратства. У своїй заяві Міністерство неприховано звинуватило Яґланда в поглибленні кризи та відсутності ентузіазму для її розв’язання.

Павло Клімкін та Марія Пейчинович-Бурич. Фото: Twitter Kateryna

Павло Клімкін у своєму Twitter подякував українській делегації та висловився, що саме повернення є лише символікою, а «реальною проблемою є створення нової нормальності у відносинах з РФ».

У своєму брифінгу 27 червня президент Володимир Зеленський зізнався, що під час робочих поїздок до європейських столиць він обговорював питання ПАРЄ з кожним, але відповідь у всіх була повністю готова. «Тобто рішення було ухвалене давно», – заявив голова держави. Заочно відповів президентові голова делегації Ар’єв, попросивши не перекладати провину на інших та докоривши йому в ігноруванні прохання про зустріч з українською делегацією напередодні від’їзду.

Українська делегація у Страсбурзі. Фото: Facebook Boryslav Bereza

Не затрималася й реакція у світі. У МЗС Канади стурбовані рішенням ПАРЄ та закликали не припиняти покладати на Росію відповідальність на її протиправні дії. Речник польського уряду Пьотр Мюллєр зазначив, що це голосування показує «лицемірство представників деяких європейських країн». Глава МВС Естонії закликав Таллінн відмовитися від участі у ПАРЄ. Не підтримує відновлення права голосу делегації Росії і МЗС Латвії. Спецпредставник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер висловив жаль через те, що «ПАРЄ забула про власні принципи та права людини» на своїй сторіні у Twitter.

Прийняти виклик

Сьогодні, 1 липня, Комітет Верховної Ради у закордонних справах на засіданні розглянув питання участі постійної делегації в роботі Парламентської асамблеї. У рекомендації Комітету до парламенту міститься пропозиція призупинення представлення України в ПАРЄ до отримання висновків Венеціанської комісії щодо депутатів від Держдуми. Відновлення роботи буде можливе лише за умови виконання Російською Федерацією головних пунктів попередніх семи резолюцій ПАРЄ, у яких засуджуються її агресія та анексія Криму. Крім того, рекомендують також відкликання запрошень спостерігачів від Ради Європи на дострокові парламентські вибори в Україні 21 липня 2019 року. Сміливо йти чи спокійно лишатися – питання, що зараз стоїть ребром та залежить від голосування повним складом Верховної Ради.

Голова української делегації Володимир Ар’єв. Фото: Укрінформ

Чимало експертів висловлюють думку про переоцінення значення, впливу та цінності Асамблеї як дорадчого органу без примусовості рішень та суттєвих повноважень. Напередодні 70-ої річниці ця дискусійна панель поставила під сумнів свою доцільність та надійність як адвоката кращої та справедливої Європи. Тим не менш, складно заперечити той факт, що тепер відкритий новий фронт російсько-української гібридної війни, і на ньому теж важливо не програвати. Через це, якщо після парламентських виборів українська делегація в новому складі продовжить брати участь у засіданнях ПАРЄ, їй не завадить антикризовий менеджмент, оновлена тонка стратегія та готовність брати участь у ще більш палких дебатах.

Ціна ПАРЄ та ширший погляд

«Гроші нам потрібні більше, ніж принципи» – лунало в страсбурзькій залі засідань, як повідомляють окремі джерела звідти. Чи справді Путіну довелося скористатися фінансовою кризою організації, наявність якої визнали ще в січні, і сторгувати цінності за 66 мільйонів доларів? Багато хто говорить про користь, яку отримає громадянське суспільство Росії, повернувшись під захист демократичних інституцій. Та чи дійсно це так? Росія вже декілька років не визнає примату юрисдикції ЄСПЛ, а до міжпарламентського органу потраплятимуть депутати, що входять до складу Думи завдяки виборам, які мало хто наважиться назвати демократичними та прозорими. Тут справа скоріше навіть не в тому, що це означає фактично, а те, як Росія подасть цю «перемогу» своєму населенню та як її сприйматиме верхівка влади.

Протест проти повернення Росії до ПАРЄ. Фото: Getty Images

Усі останні події в Раді Європи слід розглядати в глобальному контексті російської зовнішньої політики та кризи західної ліберальної демократії. Маркерами європейського прагматизму та перемоги інтересів над цінностями можуть служити Північний потік-2, компроміс двох абсолютно протилежних партій у Молдові, рівень довіри до Russia Today та інші тенденції.

Дійсно, повернення Росії в ПАРЄ жодним чином не означає скасування антикремлівських резолюцій, санкцій проти російської економіки та визнання Криму частиною РФ. Однак літня сесія 2019 року дала зрозуміти, що сподіватися треба тільки на самих себе. Цитуючи американського історика Тімоті Снайдера, український посол в Австрії Олександр Щерба написав: «Україна потрібна Європі, тільки Європа цього ще як слід не зрозуміла». І довести це — справа лише нашого інтересу та наших зусиль.

Євдокимова Олександра

Головне фото: Council of Europe Parliamentary Assembly / Flickr

Джерела:

Українська делегація звинуватила президента ПАРЄ у порушенні регламенту

В українській делегації вважають, що рішення на повернення РФ в ПАРЄ “вже прийнято”

За межею компромісу: що відбувається зараз у ПАРЄ

Росія “повертається” у ПАРЄ. Як так сталося?

ПАРЄ звернулася до Венеційської комісії щодо легітимності делегатів від РФ

Коментар МЗС України щодо схвалення Парламентською Асамблеєю Ради Європи резолюції «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування»