Конфлікт, криза чи переворот: що відбувається в Молдові

В останні декілька днів Молдова та імена її ключових політичних фігур не зникають із новинних заголовків. Неоднозначні та несподівані результати лютневих виборів до парламенту сьогодні вилилися у фактичне двовладдя з двома урядами та навіть двома президентами. Що відбувається в південно-західного сусіда України, як класифікувати ці події та про що вони сигналізують молдавським стратегічним партнерам — у цьому варто розібратися.

Парламентська передісторія

Політична криза в Молдові сягає корінням до парламентських виборів у лютому цього року. Вони відзначилися одразу декількома речима. По-перше, парламентарів стали обирати за новою системою паралельного голосування: 50 депутатів – за партійними списками, 51 – з одномандатних округів (в Україні ця система носить назву змішаної). Новий електоральний закон був широко розкритикований як усередині країни, так і міжнародними інституціями, як-от Венеціанською комісією та ОБСЄ. Напередодні ухвалення закону прогнозували зменшення фінансової підтримки з боку ЄС.

Виборча дільниця в Молдові 24 лютого 2019 року. Фото: Sputnik Moldova

По-друге, варто зупинитися й на складі парламенту. Уперше за 20 років до нього не потрапили комуністи. А от перше місце за кількістю місць отримала проросійська Партія соціалістів, раніше очолювана нинішнім президентом Молдови Ігорем Додоном, а нині – Зінаїдою Гречаний, народженою в Росії. Проєвропейська Демократична партія, яку останнім часом звинувачували в лише «імітації» руху до ЄС, стала другою за кількістю зайнятих крісел. Третє місце посів блок опозиції ACUM.

(Не)формування коаліції

З огляду на те, що жодна з партій не отримала більшості для формування уряду, у Молдові почалися перемовини щодо формування коаліції. Звучали найрізноманітніші варіанти та всі можливі комбінації партій. Процес неприпустимо затягнувся, терміни спливали та виникла потенційна вірогідність розпуску та переобрання парламенту, згідно із заявами президента Додона.

Чинний президент Молдови Ігор Додон. Фото: Dimitru Doru/EPA

Тиск ззовні

«На допомогу» парламентарям вирушили представники одразу трьох різних партнерів Молдови. 3 червня відбулися візити високопосадовців із ЄС, Сполучених Штатів та Російської Федерації. Поштовхом до цього стала висока ймовірність остаточного формування проросійської коаліції.

Під час візиту єврокомісар з питань розширення й політики добросусідства Йоганнес Ган лише застеріг керівництво країни від цього кроку та попередив про можливу втрату підтримки МВФ через нестабільну ситуацію. Директор Бюро з питань Східної Європи Державного департаменту США Бред Фреден, як і його європейський колега, заявив про випадковість накладання часу візиту та останніх подій у Молдові. Він підкреслив американську підтримку здійснення реформ та демократизації Молдови.

Представник Державного департаменту США Бредлі Фреден під час візиту до Молдови. Фото: Guvernul Moldova

Більш багатослівним був заступник прем’єр-міністра РФ Дмитро Козак, відомий планами федералізації Молдови з Придністров’ям у складі. Він неодноразово згадав ситуацію в парламенті та, зокрема, наголосив, що Росія не заперечуватиме європейський вибір молдован, адже «для цього не треба спалювати мости на Сході». Трьома днями пізніше молдавський президент здійснив робочий візит до Санкт-Петербургу.

Дмитро Козак та Ігор Додон 3 червня. Фото: Sputnik Moldova

Хоча офіційного декларування підтримки якоїсь із можливих коаліцій не було з боку жодного з представників США, РФ чи ЄС, уже наступного дня проросійська та прозахідна партії в Молдові зробили кроки до формування уряду. Наприклад, демократи дали згоду голосувати за спікера від соціалістів. Утім, ці кроки значного результату знову не дали.

Реакція населення та судової влади

На запит Ігоря Додона 7 червня відповів Конституційний суд Молдови, визначивши крайнім терміном формування коаліції 9 червня, тобто три місяці з моменту видавання депутатських мандатів. Рішення Суду з’явилося одразу після заяви партії соціалістів про відмову об’єднуватися в коаліцію із жодною з партій.

Протести в Кишиневі 7 червня. Фото: EPA

Того ж дня вулиці столиці Молдови Кишинева заповнилися протестувальниками. Під будівлею парламенту відбулися акції проти дострокових виборів та в підтримку якомога швидшого формування уряду.

Двовладдя по-молдавськи

Після занепокоєння серед населення президент Ігор Додон таки відмовився оголошувати дострокові вибори до парламенту й запросив фракції на консультації. Утім кількома годинами пізніше Партія соціалістів і проєвропейський блок ACUM вже підписали тимчасову політичну угоду про співпрацю й почали екстрене засідання парламенту, щоби сформувати керівництво парламенту й затвердити склад уряду. Спікером оголосили соціалістку Гречаний, а уряд очолила лідер опозиційного блоку Санду. Однак цей політичний союз, здавалося б, непоєднаних політичних сил радше сформувався за принципом не «за», а «проти».

Новообрана прем’єр-міністерка Молдови Майя Санду. Фото: Valentyn Ogirenko/Reuters

Тут у політичну боротьбу вступила ще донедавна відкрита до співпраці Демократична партія на чолі з Владіміром Плахотнюком, якого називають найвпливовішою людиною в Молдові із нестандартними методами ведення переговорів. Саме ця партія, що зараз опинилася в опозиції та не визнає передачі влади, становила більшість у парламенті минулого скликання, а також саме їй був підпорядкований уряд із силовиками; окрім того, нею негласно контролюється Конституційний суд. Останній одразу після підписання коаліційної угоди оголосив що будь-який акт, ухвалений у парламенті, буде недійсним, адже термін формування робочих органів парламенту закінчився 7 червня, а раніше крайній термін рахувався хибно.

У відповідь парламент визнав Молдову «захопленою» державою та висунув пропозицію зміни виборчої системи й висловлення вотуму недовіри Конституційному суду. Представники блоку ACUM навіть висунули пропозицію звернутися до Європейського суду з прав людини. Проходило це засідання нового парламенту, до слова, у напівтемряві, адже старих технічних працівників до будівлі не пустили і знеструмили сесійну залу. Безпеку депутатам за їхніми словами гарантувала лише присутність дипломатів на засіданні.

Позачергове засідання нового скликання молдавського парламенту. Фото: New Eastern Europe

Для того, щоб не допустити нових депутатів до роботи урядові установи почали блокувати невідомі агресивно налаштовані особи в спортивному одязі, а для розширення протестів до столиці звозили «бюджетників» та намети. Силові структури лишилися пасивними, фактично підтримуючи попередню владу. Почали звучати заяви про узурпацію влади та державний переворот.

9 червня після звернення депутатів молдовського парламенту Суд виніс рішення про призначення представника Демократичної партії Павла Філіпа тимчасовим виконувачем обов’язків президента попри те, що Ігор Додон своїх повноважень не складав. Філіп розпустив парламент і призначив позачергові вибори на 6 вересня. Щодо чинного легітимного президента почали з’являтися компромати щодо лобіювання російських інтересів і російського фінансування. Ігор Додон заявив, що йому стало відомо про підготовку замаху на нього через «одеське угруповання».

Тимчасово виконуючий обов’язки президента та екс-прем’єр-міністр Павел Філіп. Фото: The New York Times

10 червня політична криза в Молдові визріла до того ступеню, що обидва уряди – демократів та коаліції опозиціонерів і соціалістів – провели паралельні засідання в різних будівлях; обидва майже в повному складі, з двома різними міністрами внутрішніх і закордонних справ.

Реакція міжнародної спільноти

Як західні, так і російські представники довго утримувалися від коментарів та прямих звернень щодо ситуації в Молдові. Насправді ж тут традиційно протилежні інтереси світових партнерів Молдови збіглися. Корупційний режим олігарха Плахотнюка та його всепроникний контроль над органами влади не приваблюють ані США, ані Європейський союз, ані РФ. На засіданні нового уряду присутніми були посли від усіх трьох сторін.

Згодом єврокомісари Ган та Федеріка Могеріні визнали легітимність нового уряду коаліціонерів і закликали до пошуку виходу з кризи, й у такий спосіб першими відкрито висловилися про неї. Глава найбільшої фракції Європарламенту закликав Демократичну партію Молдови негайно й мирно забезпечити передачу влади. Пізніше Німеччина, Польща, Британія, Швеція та Франція в спільному зверненні закликали до спокою та врегулювання кризи мирними засобами, водночас підтримуючи парламент як представника волі народу.

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд підтримав позицію нової влади Молдови щодо незаконності розпуску парламенту та назвав нинішні парламент і уряд демократично обраними та легітимними. Генсек також попросив Венеціанську Комісію терміново надати оцінку останніх рішень Конституційного суду, які він вважає безпідставними, і та пообіцяла надати висновок до 21 червня.

Генсек Ради Європи Тубйорн Ягланд під час брифінгу щодо ситуації в Молдові. Фото: Sputnik Moldova

Офіційний представник Держдепу США застерегла від втручання у внутрішні справи Молдови та закликала поважати результати лютневих виборів у країні. А Посольство США в Молдові підтримало укладання коаліційної угоди 8 червня.

Північноатлантичний Альянс підкреслив свою «стурбованість політичною кризою в давньому партнерові» та закликав до стриманості у її розв’язанні засобами діалогу.

Свою заяву з визнанням нової коаліції та уряду оприлюднило й Міністерство закордонних справ Росії. Там також висловили сподівання на співпрацю з «відновлення взаємовигідних російсько-молдовських зв’язків».

А от голова зовнішньополітичного відомства Румунії на даний момент чи не єдиний підтримав ідею проведення дострокових виборів до молдавського парламенту. Утім, у МЗС заявили, що це особиста позиція міністра, а от румунський уряд стоїть на боці нової влади. 

МЗС України теж прокоментувало ситуацію, зазначаючи, що Україна «зацікавлена в стабільній, демократичній і європейській Молдові», закликавши діяти в рамках правового поля й уникати сценарію федералізації. На своїй сторінці у Facebook Павло Клімкін висловив занепокоєння надлишком зовнішнього впливу й посередництва, а також наголосив на небезпеці нового російського плацдарму із загрозою українському півдню. Термінова нарада щодо молдавського питання відбулася також і в РНБО. Міждержавна комунікація дещо ускладнена через відсутність посла України в Молдові, адже попередній пішов із посади ще у квітні з огляду на стан здоров’я.

Подальші прогнози

Попри імовірну ситуаційність і тимчасовість коаліції представники новообраної влади єдині в одному – вони закликають своїх прибічників та громадян загалом лишатися вдома й не створювати приводів для вуличних протистоянь. Водночас прихильники попередньої влади збирають мітинги та зводять сцени. Політична криза поки що не вийшла за межі стін урядових будівель та інформаційного простору молдавських медіа. Саме відсутність насильства та відкритого виступу силовиків на чиємусь боці не дає класифікувати останні події як державний переворот. Тож наразі як жителі країни, так і закордонні партнери сподіваються на мирне розв’язання протистояння двох блоків.

Блокування урядової будівлі поліцейським загоном. Фото: Dumitru Doru/EPA

Ситуацію справді слід розв’язати політичними засобами, і застосування примусу чи репресії проти опонентів може призвести до непоправних наслідків. Позиції, дії та політичне минуле обох сторін не є безперечними, особливо що стосується відверто проросійського Ігоря Додона та Партії соціалістів. Однак не секрет, що деякі доленосні для держави рішення часто ухвалюються в революційних умовах та з урахуванням політичної доцільності. І нинішня політична криза в Молдові навряд стане винятком у цьому.

Євдокимова Олександра

Головне фото: Gagauzinfo

Джерела:

Вибори у Молдові: комуністи вперше за 20 років не потрапили до парламенту

Зміст політичної кризи в Молдові: хронологія боротьби за владу

New Electoral Law in Moldova Criticised as a Tool to Keep Power

Молдова ризикує втратити фінансову підтримку МВФ в разі дочасних виборів – Ган

EU, Russia, US send envoys to Moldova as possible pro-Russian coalition emerges

Криза в Молдові: Польща, Британія, Німеччина і Франція виступили з заявою