Війна нової ери. Як США та Китай змагалися на торговельному фронті

15 січня 2020 року президент США та віце-прем’єр КНР Лю Хе підписали торгову угоду, що покликана поступово знизити мита після майже двохрічної америко-китайської торговельної війни. Схоже, вона і справді підходить до свого логічного завершення, тож ми спробували розібратися у її коренях, згадати, як вона почалася та що принесла як двом найбільшим економікам планети, так і світу загалом.

Економічний бекґраунд

Економіки США та КНР не можуть не взаємодіяти між собою, але в цьому випадку вони не просто пов’язані, а взаємно глибоко проникні.

За останні кількадесят років США та Китай значно розширили свої економічні і, особливо, торговельні зв’язки. Незважаючи на короткотривалі світові чи регіональні кризи, загальний об’єм економічних операцій між країнами стрімко зростав ще з 80-х років ХХ століття. Інтенсивніше країни почали торгувати між собою, коли Китай у 2001 році став членом Світової організації торгівлі (СОТ), і США надали йому режим найбільшого сприяння, тобто всі такі ж права і привілеї, як у торгівлі з усіма іншими країнами.

Для американців Китай є найбільшим продавцем товарів та третьою країною (після Канади та Мексики), що купує американські товари. Для китайців же США є країною, що купує найбільше китайських товарів та країною, яка продає Китаю найбільше товарів.

Фото: beta.grafiti.io

США купують із Китаю більше, ніж продають туди. Це стосується як товарів, на які, власне, і накладатимуться підвищені мита, так і послуг, які постраждають від торгової війни опосередковано. Напередодні торговельного протистояння розрив тільки у торгівлі товарами склав близько 375 мільярдів доларів на користь Китаю.

Читайте також: Компроміс по-французьки. Чому Франція виступає за потепління відносин з Росією

Це стало приводом до звинувачень у бік Китаю. Ніби, американці купують китайське, а не американське і так Китай краде робочі місця у США. Насправді, Китай не має такого сильного впливу на зайнятість американців. Як можна побачити на графіку внизу, теракти 9/11 та бум доткомів на початку 2000-х, а згодом світова криза 2008/09 років заподіяли американцям більше шкоди, аніж зростаюча весь цей час торгівля із Китаєм.

Інфографіка HBR

Окрім того, на Китай припадає 27% (1,1 трлн доларів) американського зовнішнього боргу. Володіння такою кількістю векселів може закінчитися погано для економіки США, якщо Китай вирішить припинити купувати американські цінні папери, що обслуговують держборг США або раптово продасть ті, що вже має.

Політичний бекґраунд

Політична напруженість відчувалася у словах політиків ще задовго до введення санкцій: у 2016 році, під час своєї президентської кампанії Дональд Трамп (ключова особа у всій цій історії) обіцяв переписати світові торговельні правила. Так, торговельна війна з Китаєм – не єдина для Америки. Вона лише стала найбільшою серед усіх торговельних війн, які почав президент за час свого перебування на посаді. І всі вони – наслідок його жорсткої протекціоністської політики.

Інші торгові війні, розпочаті адміністрацією Трампа. Інфографіка: BBC

Так, у 2016 році Трамп оголосив свій 7-етапний торговельний план, частина якого прямо казала про переписування існуючих угод. Нинішній президент хотів вивести США із усіх «невигідних» договорів та організацій аби укласти нові угоди, які краще захищатимуть американських робітників та обіцяв бути жорсткішим до країн, які порушують нинішні угоди.

Читайте також: З чим їдять імпічмент: підвалини американської демократії

Тепер щодо його найрадикальніших обіцянок. По-перше, Трамп обіцяв (і виконав свою обіцянку у 2017 році) вивести країну із Транстихоокеанського партнерства, до якого Штати доєдналися у 2016 році: торговельно-економічної організації тепер уже 11 тихоокеанських країн, метою якої є створення зони вільної торгівлі в регіоні.

Image result for trans pacific partnership
11 країн-членів Транстихоокеанського партнерства. Інфографіка nippon.com

По-друге, Трамп заявляв про плани виведення США із договору Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), що був укладений ще у 1994 році, та підписати новий договір, який би забезпечив не «вільну», а «чесну торгівлю». Натепер цей його план ще не здійснений.

Дані за 2015 та 2016 роки. Інфографіка fastenernewsdesk.com

Таким чином він хотів докорінно змінити зовнішньоторговельну політику країни, яка ще з 1990-х років йшла до зниження торговельних бар’єрів.

«Найбільш улюблена» країна в списку Трампа – Китай – з’являється одразу у 3 із 7 пунктів плану. В пешому Трамп збирався (і зробив це у 2019 році) оголосити Китай валютним маніпулятором. Далі, Трамп пообіцяв зробити все, аби «відучити» Китай приховано субсидіювати свої підприємства, адже це заборонено СОТ. Також, Трамп звинуватив Китай у крадіжці продуктів, які захищені правом інтелектуальної власності (ІВ), і пообіцяв також використати для боротьби із цим усі наявні методи. Під «усіма наявними методами» і «усім можливим» у цьому абзаці слід розуміни перш за все нові мита.

Читайте також: Республіка Білорусь. «Злиття» з Росією чи розворот на Захід

Але чи всі ці звинувачення у бік Китаю відповідають дійсності?

Звинувачення перше: валютний маніпулятор. У 2019 році Китай після місяців повідомлень, про те, що він хоче зробити юань міцнішим до долара, одного дня обвалив свою валюту. Для США, які, як ми пам’ятаємо, купують у Китаю більше товарів, аніж туди продають, ця ситуація стала невигідною, ба навіть болючою, а тому Трамп наказав оголосити Китай валютним маніпулятором. Це, в свою чергу, дозволило Трампу робити все, що він захоче (привіт новим митам), аби змусити Китай «грати за правилами». Насправді ж, Китай як за світовими, так і американськими нормами, не є валютним маніпулятором. І навіть у його діях роки до того таких ознак не було. Докладніше про цю ситуацію можна прочитати тут.

Американський долар до китайського юаня. У серпні юань подолав «психологічну межу» у 7 юанів за 1 долар. Останній раз такою слабкою китайська валюта була у 2008 році. Інфографіка AFP

Звинувачення друге: інтелектуальна власність. Щодо крадіжок інтелектуальної власності, то Китай у цій ситуації нечесно звинувачувати в усіх людських гріхах. У країні рівень незаконного копіювання матеріалів значно перевищує рівень США та навіть Гонконгу, але Китай рухається у напрямку зменшення цієї тенденції. Розвиваючись, країна закономірно все більше вдається до законних методів отримання технологій. Варто згадати і США на зорі своєї історії, які активно копіювали британські та французькі винаходи, а зараз чи не найактивніше стоять за права ІВ. Тож як і США, Японія, Корея, Гонконг та інші країни, що пройшли цей шлях десятиліття тому, Китай бореться із піратством, хоч, може і не так активно, як того хоче Трамп.

Інфографіка HBR

Звинувачення третє: субсидії. Саме вони зробили китайську економіку такою, якою ми бачимо її зараз. Такою, що зростає із неймовірною швидкістю і вже випередила рівень ЄС, Японії з Кореєю і навіть США по багатьох показниках. Намагаючись досягти ідеалів плану Made in China 2025, за яким Китай стане «світовою фабрикою», уряд не шкодує грошей на субсидіювання своїх підприємств. За останні роки Китай на державному і місцевому рівні влив надзвичайно багато коштів у стратегічні галузі. Але деякі субсидії китайський уряд приховує і ніяк не бажає зробити їх прозорими. На такий хід речей США неодноразово скаржилися до СОТ, та і там постійно лунають новини, що Китай приховано субсидіює як не одну свою галузь, так іншу. Для чого Китаю приховувати державні субсидії? Надмірне субсидіювання дає неабияку перевагу китайським виробникам, але, за умовами СОТ, дозволяє іншим країнам застосовувати додаткові мита, щоб «не відчувати себе ображеними».

План «Made in China 2025». Фото: Zhang Ruiqi/People’s Daily Online

Читайте також: Бомба уповільненої дії: як Іран та США опинилися на порозі війни

Отже, для США приводом почати війну стали чотири фактора:

  1. Від’ємний торговельний баланс у торгівлі з Китаєм;
  2. Китай проводив із валютою дії, які били по і так не вигідній для США торгівлі;
  3. Приховане субсидіювання Китаєм своїх підприємств;
  4. Крадіжка Китаєм американських технологій.

Основні події і накладені мита

17 квітня – 19 липня 2017

«100 днів» перемовин

США та Китай намагаються домовитися щодо зменшення торговельного розриву. Перемовини провалюються

17 квітня – 19 липня 2017
квітень 2018

Мита на сталь та алюміній від США

Трамп наказує ввести додаткові 25% мит на імпортовану сталь та 10% на алюміній для всіх країн, не тільки для Китаю

квітень 2018
квітень 2018

Подібні мита від Китаю

Китай вводить 25% мит на 128 американських товарів

квітень 2018
липень 2018

Мита на товари вартістю 34 млрд дол.

США та Китай ввели додаткові 25% мит на товари один одного загальною вартістю по 34 мільярди доларів

липень 2018
серпень 2018

Мита на товари вартісю 16 млрд дол.

США та Китай обмінялися митами у 25% на товари загальною вартістю по 16 мільярдів доларів

серпень 2018
вересень 2018

Перші «великі» суми

США ввели додаткові 10% і обіцяють підняти до 25% мита на китайські товари загальною вартістю 200 мільярдів доларів.

Китай відповідає митами у 25% на товари загальною вартістю 60 мільярдів доларів

вересень 2018
грудень 2018 – березень 2019

«90 днів» переговорів

Китай погоджується купити «доволі суттєву» кількість американських товарів.

Трамп погоджується відклісти збільшення попереднього мита до 25%

грудень 2018 – березень 2019
травень 2019

США піднімають попереднє мито

Reuters пише про те, що Китай відмовився майже від усіх запропонованих Америкою умов нової торговельної угоди.

Обіцяні Трампом у вересні 25% замінюють попередні 10%

травень 2019
червень 2019

Саміт G20

Спочатку телефоном, а згодом на саміті Великої двадцятки Дональд Трамп і Сі Цзінпін домовилися відновити переговори.

На саміті США погодилися не вводити нові митні тарифи та послабити тиск на компанію Huawei.

Китай же обіцяє купувати більше американської сільськогосподарської продукції

червень 2019
1-5 серпня 2019

Переговори провалюються

Після 2 днів безрезультатних переговорів Трамп заявляє, що Китай порушив обіцянку купувати більше американської с/г продукції і обіцяє нові мита.

Китай у відповідь на погрози тепер офіційно заявляє, що не буде купувати американську їжу.

5 серпня юань обвалюється і США оголошують Китай валютним маніпулятором

1-5 серпня 2019
1 вересня 2019

Мита від США на товари вартістю 125 млрд дол.

Трамп розділяє оголошені раніше 15% мита на товари загальною вартістю 200 мільярдів доларів на 2 частини: на частину товарів вводить 1 вересня, а іншу частину обіцяє обкласти митами 15 грудня.

Китай відповідає митами у 10% на товари загальною вартістю 75 мільярдів доларів

1 вересня 2019
вересень 2019

Китай та США роблять перші символічні кроки

Дональд Трамп та Сі Цзінпін зустрічаються і домовляються продовжити перемовини.

США роблять виключення у митних тарифах для 400 китайських товарів.

Китай купує 600 000 тон американських соєвих бобів і до жовтня об’єми закупівель досягають 3.5 мільйонів тон – десятої частини довоєнних закупівель

вересень 2019
7 жовтня 2019

США вводять нову заборону на торгівлю

США забороняє американським фірмам торгувати із 28 китайськими компаніями через їх можливу участь у порушеннях прав людини проти мусульманської меншості уйгурів у регіоні Сіньцзян

7 жовтня 2019
18 жовтня 2019

США роблять митні виключення для нових товарів

До 31 січня 2020 року США роблять виключення у митних тарифах для товарів загальною вартістю 300 мільярдів доларів

18 жовтня 2019
13 грудня 2019

Китай і США погодили першу фазу детарифікації

За 2 дні до введення другої половини мит на товари вартістю 200 мільярдів доларів (ноутбуки, телефони та інша електроніка), які вдарять найбільше по американським покупцям, сторони домовилися знизити напругу.

США не вводять мита 15 грудня та зменшують податки на першу половину товарів із 15 до 7.5%.

Також, Китай виключає частину американських товарів із свого тарифного списку

13 грудня 2019
15 січня 2020

Підписання торговельної угоди

Початок першої фази поступового зниження мит.

Китай погоджується купити американських товарів на суму 200 мільярдів доларів у наступні 2 роки. Окрім того, наступні 2 роки Китай купуватиме американську сільськогосподарську продукцію не менше ніж на суму 40 мільярдів доларів щорічно.

Також, Китай обіцяє приділяти більше уваги правам інтелектуальної власності та не маніпулювати курсом своєї валюти.

Питання про китайські субсидії та зняття Америкою мит на найбільші суми поки що не стоїть

15 січня 2020

Втрати від війни

Перше, що варто зауважити: Китай, китайські виробники та промисловість загалом постраждали більше. Торговий розрив цього разу зіграв не на користь Китаю, адже США змогли вводити мита на значно більші об’єми товару. Пам’ятаєте, що Америка для Китаю є найбільшим ринком збуту, а Китай для США – лише третій ринок збуту в списку? До цього додалися ще й слабкість китайської валюти (згадаймо обвал юаню у серпні 2019) та те, що Китай залежить від імпорту американських технологій.

Також, по графіку успішності бірж в Америці, Гонконгу та Китаї ми можемо бачити, що для Китаю і пов’язаного з ним у торгівлі Гонконгу війна протікала куди складніше, аніж для США.

Hang Seng – Гонконг, Dow Jones – США, Shanghai Comosite – Китай. Інфографіка BBC

Читайте також: Край диктатури. Як у Центральній Азії президенти правлять десятиріччями

З іншого боку, у США наслідки війни відчули на собі в першу чергу не виробники, а споживачі. На графіку внизу показано найбільш уразливі галузі американської економіки. Так, саме продукція масового споживання, така як одяг, електричне обладнання та електроприлади опинилася під зоною ураження. Свого часу Трамп розділив мита на товари вартістю 200 мільярдів на дві дати, аби люди мали змогу закупити подарунки до Різдва ще за старими цінами. На щастя для усіх, мита на електроніку і комплектуючі до неї так і не були введені, адже перемовини вдалося завершити раніше. Всі ж інші галузі так чи інакше постраждали.

Червоним показано найбільш уразливі для війни американські галузі. Розмір кола показує частку галузі у економіці держави. Фото: economics.rabobank.com

Загалом, вплив війни на компанії та кінцевих споживачів можна поділити на два види: прямий і непрямий.

Прямий, як у випадку із китайською компанією Huawei, – це заборона вивозу/ввозу (або підвищення мит) комплектуючих до товару. Так, уряд США через відмову Китаю купувати більше американської сільськогосподарської продукції заборонив американській Google продавати комплектуючі Huawei. Китай на цей випадок має свій козир у рукаві: США ввозять 80% рідкоземельних металів із Китаю і заборона урядом останнього на торгівлю цією сировиною може неабияк підірвати економіку США. Цей фактор ще може зіграти свою роль, якщо сторони дійдуть до значно більшого загострення ситуації.

Отже, Китай має ще одну втрату від війни: іноземні компанії (наприклад Apple, Samsung, Nintendo, та Hashbro), які активно будували заводи і фабрики в Китаї через доступність там дешевої робочої сили, все активніше подумують над тим, щоб перенести своє виробництво на Філіпіни, в Індію чи В’єтнам. Звісно, все це через те, що Китай швидко розвивається, покращуються умови життя і, закономірно, робітникам потрібно виплачувати більшу заробітну платню. Але, теперішня війна і можливі майбутні торговельні суперечки тільки підштовхнули виробників до ідеї перенести виробництво. Окрім втрати робочих місць, Китай в такому випадку позбудеться джерела іноземних технологій.

Червоним показано найбільш уразливі для війни китайські галузі. Розмір кола показує частку галузі у економіці держави. Фото: economics.rabobank.com

Непрямий вплив добре видно по іншій компанії електроніки: тепер уже американській Apple. Так, компанія відправляє комплектуючі на свої китайські заводи, де поки що існує дешева робоча сила, і зустрічається із китайськими ввізними митами. Виробивши там товар, вона відправляє його в США, зустрічаючись тепер із американськими митами. Якби 15 грудня мита були введені, то американські поціновувачі айфонів відчули би вплив війни на повну. Непрямого впливу зазнали перш за все американські компанії, які використовують Китай як свою велику фабрику. І саме непрямий вплив так боляче б’є по країнах, які і не думали ні з ким воювати. Адже американську чи китайську продукцію, що потрапила під збільшені мита, будуть купувати і українські компанії та споживачі.

Читайте також: Японський імператорський дім від початку минулого століття і до сьогодні

Хто від війни виграв

Як не дивно, є і країни, що не тільки втратять від купувлі товарів, які потрапили під непрямий вплив мит, а ще і виграють, замінивши китайські або американські товари на ринку якоїсь із цих держав своїми. Окрім того, як ми вже зазначали, В’єтнам, Індія та Філіпіни згодом можуть отримати немаленький бонус у вигляді заводів Apple, Samsung та Nintendo на своїй території.

10 країн, що виграють від торговельної війни найбільше та додатковий приріст їх ВВП. Інфографіка thestar.com.my

На завершення наведемо слова голови відділу міжнародної торгівлі при Конференції ООН з торгівлі та розвитку Памели Кок Гамільтон: «Окрім того, що війна програшна для обох сторін, страждають не тільки прямі сторони конфлікту – це також підриває стабільність світової економіки і майбутній її розвиток».

Данило В’юнов

Головне фото: президент США Дональд Трамп та голова КНР Сі Цзіньпін. Фото: AP

Джерела:

U.S.-China Trade and Economic Relations: Overview – fas.org

Trade war: US-China trade battle in charts – bbc.com

China’s Top Trading Partners – investopedia.com

US Trade Deficit With China and Why It’s So High – thebalance.com

Is China Manipulating Its Currency? – cfr.org

China offers to end market-distorting subsidies but won’t say how – reuters.com

China paid record $22bn in corporate subsidies in 2018 – ft.com

How Chinese Subsidies Changed the World – hbr.org

Is China Actually Stealing American Jobs and Wealth? – hbr.org

Trump’s 7-Step Trade Plan – ghy.com

Donald Trump Details Plan to Rewrite Global Trade Rules – time.com

Timeline: Key dates in the U.S.-China trade war – reuters.com

The US-China Trade War: A Timeline – china-briefing.com

Trump halts new tariffs in US China trade war – bbc.com

US-China trade war: which sectors are most vulnerable in the global value chain? – economics.rabobank.com

US and China sign deal to pause trade war – Financial Times

US-China trade war is a ‘lose-lose’ situation for them and the world, warn UN economists – news.un.org